29 лютого 2024 року – трагічна дата, коли війна забрала життя Юрія Сєчного, мужнього воїна та вірного сина України. Сьогодні минає рік з того дня, коли він героїчно загинув, виконуючи бойове завдання поблизу села Богданівка. Його самовідданість та жертовність назавжди залишаться в пам’яті українського народу.

Юрій народився 12 червня 1986 року в Білорусі, але його серце завжди належало Україні. З дитинства він зростав у місті Любомль, навчався у місцевих школах, а згодом здобув професію тракториста у Луківському професійно-технічному ліцеї. Його життя було прикладом любові до рідної землі, прагнення до знань та наполегливої праці.

Він рано створив сім’ю, ставши люблячим батьком для двох доньок. Юрій знаходив найбільшу радість у спілкуванні з ними, піклувався про рідних та близьких. Його родина була для нього найбільшою цінністю, а батьківський обов’язок – найважливішим у житті.

З початком повномасштабного вторгнення, 24 грудня 2022 року, Юрій не зміг залишитись осторонь. Він став до лав Збройних Сил України, щоб захистити свою Батьківщину від ворога. Служив водієм-механіком, сумлінно виконуючи свої обов’язки, демонструючи відвагу та вірність присязі.

29 лютого 2024 року, під час ворожого обстрілу, Юрій Сєчний віддав своє життя, виконуючи бойове завдання. Йому було лише 37 років, але він встиг залишити глибокий слід в серцях тих, хто його знав. Він віддав найцінніше – своє життя – заради майбутнього України, заради миру та спокою для своїх дітей та всього народу.

Сьогодні його рідні, друзі та побратими згадують Юрія як людину з великим серцем, завжди усміхненого, доброзичливого та з відмінним почуттям гумору. Він був душею компанії, заряджав оточуючих позитивом, підтримував у найважчі хвилини. Його оптимізм та віра в краще були джерелом натхнення для багатьох.

Його героїчний вчинок ніколи не буде забутий. Юрій навічно залишиться у пам’яті як символ незламності, мужності та відданості своїй країні. Він втілив у собі найкращі риси українського воїна – сміливість, честь та любов до Батьківщини. Його приклад надихає нас пам’ятати про ціну свободи та незалежності.

Юрій Сєчний – символ боротьби, символ надії, символ нескореності українського народу. Ми завжди пам’ятатимемо його ім’я, його подвиг, його жертовність. Його життя – нагадування про цінність кожного захисника та про важливість єдності в боротьбі за наше майбутнє.

🕯 Світла пам’ять і низький уклін!
Слава Україні! Героям слава!