29-річний молодший сержант Віктор Стельмах, відомий під позивним “Саба”, загинув 18 жовтня 2024 року в районі міста Селидове на Донеччині, героїчно виконавши бойове завдання. Його життя обірвала атака ворожого FPV-дрона, яка завдала смертельних поранень.

Віктор народився в мальовничому селі Іванчі, що на Рівненщині. Він закінчив Володимирецький районний колегіум, а потім здобував вищу освіту в Національному університеті водного господарства та природокористування, обравши спеціальність гірника. У вільний час Віктор захоплювався футболом, граючи за місцеві команди, демонструючи не лише спортивний дух, а й командний.

З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну, Віктор Стельмах без вагань долучився до лав 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша, демонструючи свою відданість та патріотизм. Він пройшов курси маркшейдера, а також фахову підготовку операторів безпілотних авіаційних комплексів (БпАК) коптерного типу (FPV), оволодівши необхідними навичками для захисту країни. У листопаді 2023 року Віктор звільнився з військової служби, але його бажання допомогти не згасло. Разом з фондом LesiaUa він створив школу FPV дронів, де ділився своїми знаннями та навчав усіх бажаючих, розуміючи важливість технологій на війні. Віктор продовжував активно допомагати своєму підрозділу, організовуючи доставку дронів на передову. У вересні 2024 року він повернувся на передову у складі своєї бригади, ставши командиром відділення ударних БпАК. Його знання та досвід були надзвичайно цінними для виконання бойових завдань.

За час своєї служби Віктор Стельмах був відзначений високими нагородами: «Золотим хрестом» та «Знаком пошани», що свідчить про його героїзм та самовідданість. Його внесок у боротьбу за свободу України відзначений державою.

Командир загиблого, Андрій Оністрат, згадує Віктора з великою шаною: «Він – Герой, справжній. Якби всі воювали так, як він, ми вже б давно виграли війну». Ці слова підкреслюють його відвагу та рішучість.

Похорон Віктора відбувся в селі Полиці на Рівненщині, де його пам’ять вшанували рідні, близькі та побратими.

У Віктора залишилися батьки, сестра та вагітна кохана, які втратили найдорожчу людину. Його втрата – велика трагедія для родини та для всієї України.