29 серпня – це особливий день, День пам’яті Захисників і Захисниць України. У цей день ми вшановуємо тих, хто віддав своє життя за свободу та незалежність нашої держави. Особливо болючим спогадом цього дня є події під Іловайськом, коли ворог підступно порушив домовленості про “зелений коридор”, перетворивши шлях наших воїнів додому на засідку. Та Іловайськ – це лише одна з багатьох трагедій, що спіткали Україну за роки боротьби. Сотні імен, тисячі історій, безцінних життів обірвалися, аби ми могли жити. Війна, що триває, забирає найкращих, часто зовсім молодих хлопців і дівчат, які не встигли насолодитися життям. Проте, навіть за короткий відтинок свого існування, вони встигли зробити більше, ніж багато хто за довгі роки – вони захистили Батьківщину, свій народ, свою землю. У кожному українському населеному пункті горить свічка пам’яті, яка ніколи не згасне. У кожній оселі лунає молитва за тих, хто зараз на передовій. У кожному серці – невимовний біль за тими, кого вже не повернути. Схиляємо голови перед нашими земляками, які героїчно загинули, захищаючи Україну. Висловлюємо найглибші співчуття їхнім родинам та всім, хто пережив непоправну втрату. Ми дякуємо тим, хто й нині стоїть на захисті нашої країни. У цей скорботний день звертаємося до кожного мешканця нашої громади: запаліть свічку пам’яті, зупиніться на хвилину мовчання, висловіть слова вдячності ветерану, обійміть родину загиблого героя, помоліться за тих, хто на фронті. Слава тим, хто бореться сьогодні за наше майбутнє! Вічна пам’ять тим, хто віддав життя за Україну! Низький уклін кожній родині, що втратила сина, доньку, батька, матір, побратима чи посестру. Ми пам’ятаємо їхній подвиг. Ми ніколи не забудемо.