29 вересня 2025 року в Рівненському районному секторі № 2 відбувся важливий захід, присвячений Дню пам’яті жертв Бабиного Яру. У рамках події було організовано кінопоказ документального фільму «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії» з колекції медіапросвіти з прав людини Docudays UA. Фільм було представлено для суб’єктів пробації, що дозволило глибоко осмислити трагічні події минулого. Особливу увагу учасники приділили паралелям між історичними злочинами та сучасними проявами російського неофашизму проти українського народу, що тривають і досі.
Бабин Яр – це місце, яке навічно закарбувалося в історії як символ масового знищення. Тут спочили останки приблизно 100 тисяч мирних громадян і військовополонених, розстріляних нацистами у 1941–1943 роках. Серед жертв були євреї, роми, червоноармійці, комуністи, члени Організації українських націоналістів, в’язні концтабору в Сирецькому урочищі, а також пацієнти психіатричної лікарні ім. Павлова, які стали жертвами жорстокості.
Масовий розстріл євреїв 29–30 вересня 1941 року в Бабиному Яру став одним із найстрашніших символів «Голокосту від куль». Ця трагедія відображає нацистську політику тотального знищення. Розстріли в урочищі почалися одразу після захоплення Києва нацистами у вересні 1941 року і тривали майже щодня до кінця окупації. Найбільш жахливими були події 29–30 вересня, коли було вбито майже 34 тисячі київських євреїв. Цю акцію німці цинічно назвали «гросакцією» («велика акція»), а формальним приводом для неї стало радянське диверсійне знищення Хрещатика 24 вересня.
Нацистська операція в Бабиному Яру 29–30 вересня 1941 року є однією з наймасштабніших каральних акцій часів Другої світової війни. На жаль, більшість українських населених пунктів мають свої «бабині яри» – місця, де нацисти знищували євреїв та інших жертв. Виконавцем розстрілів у Бабиному Яру наприкінці вересня – на початку жовтня 1941 року була зондеркоманда 4А під керівництвом штандартенфюрера СС Пауля Блобеля. Цей підрозділ також відповідав за масові вбивства євреїв у Львові, Рівному, Луцьку, Новограді-Волинському, Житомирі, Білій Церкві та інших містах.
Голокост залишається глибокою, невиліковною раною в історії України, особливо в контексті Другої світової війни. Близько півтора мільйона українських євреїв стали жертвами цього злочину. Нацисти цілеспрямовано знищували їх як унікальну соціокультурну й етнорелігійну спільноту, що є непоправною втратою для історії.
Показ фільму мав на меті не лише вшанувати пам’ять загиблих, але й сформувати в учасників заходу глибоку національну свідомість, зміцнити патріотичні почуття та моральні цінності. Фільм сприяв розвитку толерантності та поваги до трагічних і славетних сторінок історії українського народу.
