Три роки минуло з трагічної дати, 11 травня 2022 року, коли в селі Руська Лозова, що на Харківщині, обірвалося життя майора Ігоря Кота. Його героїзм назавжди закарбований в історії України.

Ігор Іванович Кот народився 13 січня 1980 року в мальовничому селі Жукин. Саме тут, у Жукинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, минули його дитячі та юнацькі роки.

У 2001 році Ігор закінчив факультет внутрішніх військ Київського інституту внутрішніх справ, обравши шлях служіння Батьківщині. З 2014 року він віддано служив командиром роти одного зі спеціалізованих центрів військової підготовки, готуючи нових захисників України. Майор Кот відігравав важливу роль у підготовці військових.

З початком повномасштабного російського вторгнення Ігор не вагаючись став на захист рідної землі у складі зведеної тактичної групи “Адам” ЗСУ. Він служив у окремому протитанковому підрозділі, де демонстрував надзвичайну мужність та професіоналізм. Ігор Кот героїчно бився з ворогом на аеродромі Василькова, у Бучі, Ірпені, на Донеччині. На жаль, війна забрала його життя на Харківщині. Ігор відважно захищав Україну.

Ігор був справжньою опорою, надійною підтримкою та гідним взірцем для багатьох. Його побратими згадують про нього як про кращого командира, вірного друга, веселу та водночас мужню людину. Командира, який ніколи не залишав своїх підлеглих у біді. Ігор завжди був поруч з побратимами.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, майор Ігор Кот посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Світла пам’ять про Ігоря назавжди залишиться в наших серцях.

Вічна слава і пам’ять нашому Герою!