3 червня 2025 року

1196-та доба спротиву.

Ми тримаємося! У ці важкі часи, коли кожен день приносить нові виклики, наша сила духу залишається незламною. Ми віримо в Збройні Сили України (ЗСУ), які героїчно боронять нашу землю. Наша віра в ЗСУ – це наша опора, наша надія на мирне майбутнє.

За віру в ЗСУ.

За любов до рідних людей. Кожен з нас живе заради своїх близьких, заради їхнього щастя та безпеки. Любов до родини – це те, що надає нам сил і мотивації йти вперед, незважаючи на труднощі.

За наших дітей, які заслуговують на життя без повітряних тривог. Наші діти – це наше майбутнє, і вони заслуговують на мирне та щасливе дитинство. Ми боремося за те, щоб вони ніколи не знали жахів війни і могли зростати у вільній та незалежній Україні.

За батьків, що чекають на синів і дочок з фронту. Серця батьків сповнені тривогою та надією. Вони чекають на своїх дітей, які захищають нашу країну на передовій. Ми віримо, що вони повернуться додому живими та здоровими.

За друзів, що стали братами у бою. Війна зближує людей, і в боях народжується справжня братерська дружба. Разом ми сильніші, разом ми переможемо.

За тишу, яка більше не буде звичною, але стане найдорожчою. Ми мріємо про тишу, про мирне небо над головою. Тиша стане для нас найціннішим даром, символом перемоги та відновлення.

За кожен клаптик нашої землі, политий кров’ю і надією. Кожен сантиметр нашої землі – це наша історія, наша культура, наша спадщина. Ми ніколи не віддамо жодного клаптика ворогу.

Ми сильні не лише зброєю. Наша сила духу, наша єдність і наша правда – ось що робить нас непереможними.

Ми сильні духом, єдністю і правдою.

І ми вистоїмо. І переможемо. Віра в перемогу – це те, що рухає нами вперед. Ми знаємо, що правда на нашому боці, і ми обов’язково переможемо.

Бо за нами — Україна. Україна – це наша земля, наша родина, наша любов. Ми будемо боротися за неї до кінця.

Слава ЗСУ!

Слава Україні!