🇺🇦30 квітня – рік, як не стало Героя України – Олександра Андрійовича Буби. Війна забирає найкращих…

✅️Олександр Андрійович Буба народився 7 серпня 1970 року у селі Людинь у багатодітній родині. З 1977 року відвідував Людинську загальноосвітню школу. З юних років проявляв здібності до математики, допомагаючи старшокласникам у вирішенні задач. Після закінчення школи здобув професію столяра у Дубровицькому професійно-технічному училищі. У 1988 році відбував строкову службу в армії. Після повернення з армії, у 1993 році створив сім’ю, де народилися двоє дітей – Павло та Вікторія.

☑️Наш Захисник Олександр тривалий час працював лісорубом у Людинському лісництві. Він був надійним працівником та вірним другом. Його відрізняли щирість і працьовитість. Олександр мав добре серце, завжди був співчутливим до інших, особливо до тварин. Збудував власний дім, посадив сад, разом з дружиною тримав господарство та виховував дітей.

✅️З початком повномасштабного вторгнення Олександр без вагань став на захист України. З 27 січня 2023 року проходив військову підготовку в Ужгороді та був направлений до другого батальйону 33-ї окремої механізованої бригади протитанкової дивізії військової частини А4447 на посаду штурмовика, з позивним «Дід». Захисник України самовіддано виконував бойові завдання, демонструючи сильну волю та непохитну віру в Перемогу.

☑️У червні 2023 року Олександр отримав поранення під час бойових дій та проходив реабілітацію. На жаль, війна продовжувала негативно впливати на його здоров’я, і 30 квітня 2024 року серце Героя перестало битися.

😥 На 53 році життя зупинилося серце Захисника України – Олександра Андрійовича Буби. В Олександра залишилися дружина, донька і син, а також рідні та близькі.

Світла і вічна пам’ять про Олександра назавжди залишиться в наших серцях.

З глибокою повагою та сумом у серці згадуємо в цей день нашого Захисника України.

🙏Вшануймо пам’ять про нього тихою молитвою та хвилиною мовчання.

🕯Світла пам’ять!
🕯Царство небесне!