30 серпня — це не просто дата, а важливе нагадування про Міжнародний день зниклих безвісти. Цей день звертає увагу світової спільноти на долі мільйонів людей, чиї життя були обірвані або змінені назавжди через війни, збройні конфлікти чи інші жахливі обставини. Кожен зниклий — це незагойна рана для родини, яка живе у постійній невідомості та тривожному очікуванні.

В Україні ця проблема набула особливо гострого та болісного характеру. Повномасштабна агресія, що триває, принесла з собою тисячі випадків зникнень як серед військових, так і серед мирного населення. Кожна родина, що шукає свого зниклого безвісти захисника чи члена сім’ї, переживає щоденну боротьбу з невизначеністю. Це боротьба за правду, за повернення рідної людини, це незламний дух та безмежна віра.

Ми глибоко схиляємо голови перед кожним, хто досі не повернувся додому. Ми висловлюємо нашу щиру підтримку та співчуття родинам зниклих безвісти. Ваша стійкість, ваша боротьба за встановлення істини та пошук ваших близьких є найвищим прикладом незламності духу та непохитної віри. У ці важкі часи ваш біль розуміє вся країна.

Обов’язок держави та всього суспільства – докладати максимум зусиль для встановлення долі кожного зниклого громадянина. Це шлях до повернення надії та відновлення справедливості для тисяч українських родин. Необхідно використовувати всі доступні ресурси та міжнародний досвід для ефективного пошуку та ідентифікації зниклих. Кожне знайдене ім’я, кожна розказана історія – це крок до полегшення страждань тих, хто чекає.

🕯 Пам’ятаємо. Шукаємо. Не зупиняємось.