📌 30 серпня – Міжнародний день зниклих безвісти захисників України.

Сьогодні, 30 серпня, біля Дмитрівського сільського будинку культури відбувся особливий захід – Вечір надії. Це був захід пам’яті, скорботи та непохитної віри у повернення кожного українського захисника, який наразі вважається зниклим безвісти. Ми вшановуємо тих, хто пішов на війну і не повернувся додому, віддавши найвищу шану їхній мужності та самовідданості.

Цей день виходить за рамки звичайної календарної дати. Для України це не просто статистика – це імена, це долі, це обличчя наших синів і дочок, які стали на захист Батьківщини. Їхнє місцезнаходження наразі невідоме, але ми знаємо одне: вся країна з надією чекає на їхнє повернення. Кожен зниклий безвісти захисник України – це незагойна рана на серці нації.

Під час вечора прозвучали щирі слова пам’яті та підтримки від Дмитрівського сільського голови Наталії Стиркуль. Особливо зворушливим було звернення матері Віталія Бубнова, зниклого безвісти героя. Її слова, як і слова всіх рідних, щодня сповнені незламної надії та глибокої віри у повернення своїх близьких.

Кульмінацією події став символічний шлях пам’яті. Рідні пройшли стежкою, обабіч якої було розставлено взуття зниклих безвісти захисників. У їхніх руках мерехтіли свічки надії, складаючи слова «ПОВЕРНИСЬ» – це була спільна молитва, що лунала у кожній українській родині, яка чекає на свого героя. Під ніжні звуки музики на екрані з’явилися фотографії тих, кого ми досі шукаємо, кого кличемо, кого з нетерпінням чекаємо. Вечір завершився хвилиною мовчання та символічним жовто-блакитним димом, що уособлював незламність українського духу та непохитну віру у перемогу.

🔹 Ми пам’ятаємо кожного і зберігаємо їх у своїх серцях.
🔹 Ми чекаємо і молимося за повернення кожного.
🔹 Бо «зник безвісти» – це не означає забутий.

🕯 Пам’ятаймо: поки ми говоримо про них – вони живі серед нас. Їхня жертва та відвага ніколи не будуть забуті.