Життя Ігоря Зубкова, нашого земляка та відважного захисника України, обірвалося трагічно під час виконання бойового завдання. Ігор народився 4 квітня 1992 року в мальовничому селі Підлісне. З раннього дитинства він вирізнявся надзвичайною добротою, щирістю та глибокою любов’ю до рідної землі. Навчання здобував у Олександрівському ліцеї №1, який успішно закінчив 30 травня 2008 року. Згодом вступив до Кіровоградського професійного ліцею побутового обслуговування, де здобув професію водія автотранспортних засобів категорій «В» і «С», а також спеціальність слюсаря з ремонту автомобілів.

19 жовтня 2013 року Ігор створив власну родину. Проживаючи в селищі Олександрівка, він працював далекобійником, забезпечуючи свою сім’ю. У нього двоє чудових дітей – донька та син, яким він присвячував своє тепло та турботу.

З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році, Ігор Зубков одним з перших пішов добровольцем до лав Збройних Сил України. Він без вагань став на захист незалежності та територіальної цілісності нашої держави, сумлінно виконуючи найважчі бойові завдання.

Трагічна звістка про загибель Ігоря надійшла 10 червня 2023 року. Він віддав своє життя, захищаючи Батьківщину, під час виконання чергового бойового завдання в населеному пункті Білогорівка, що на Луганщині. Його подвиг назавжди залишиться в пам’яті.

17 червня 2024 року, за виняткову мужність та героїзм, проявлені під час захисту України, Ігор Зубков був посмертно нагороджений Орденом «За мужність» III ступеня. Ця висока відзнака є свідченням його беззаперечної відданості.

Провести в останню путь мужнього сина України, нашого земляка, воїна-захисника, відданого патріота Ігоря Зубкова зібралися його найближчі та найрідніші люди, керівництво громади, односельці та численні друзі. Ця церемонія стала глибоким виразом шани та скорботи.

За наш спокій, за мир в Україні Ігор заплатив найвищу ціну – своїм життям. Він з честю виконав свій військовий обов’язок, загинув вірним військовій присязі, проявивши незламну стійкість і мужність. Його жертва не буде забута.

Розділяємо непоправне горе з рідними та близькими Ігоря Зубкова. Схиляємо в глибокій пошані голови перед світлою пам’яттю нашого Захисника, гідного сина незламного українського народу. Його приклад надихає.

Церемонія поховання зібрала численну скорботну громаду, яка віддала останню шану Герою. На його честь пролунали залпи військового салюту, що символізували вічну пам’ять про його подвиг.

Герої не вмирають! Вони поповнюють ряди небесного війська і вічно живуть у пам’яті тих, хто їх любив і пам’ятає. Вічна пам’ять, шана та доземний уклін українському Герою Ігорю Зубкову.