30 червня відзначаються другі роковини загибелі Олександра Анатолійовича Матерінського, незламного захисника України, що походив зі Світлівщини. Його коротке, але сповнене відваги життя обірвалося у віці 43 років, залишивши глибокий слід в історії його рідного краю та всієї країни. Олександр Матерінський народився 3 травня 1980 року у Севастополі. Проте з дитинства його шлях був тісно пов’язаний із селом Світлівщиною Новосанжарського району, де він провів значну частину свого життя, виховуючись у родинному колі та навчаючись у школі села Соколова Балка.Після періоду навчання у Севастополі, де він здобув будівельну спеціальність і керував бригадою на заводі, Олександр Матерінський обрав повернутися на Світлівщину, зробивши її своїм постійним домом. Тут він займався сільським господарством, вибудовуючи мирне життя, яке, на жаль, було жорстоко перерване війною. Його патріотизм і готовність захищати Батьківщину проявилися негайно з початком повномасштабного вторгнення. Наприкінці лютого 2022 року, покинувши заробітки в Польщі, Олександр без вагань повернувся до України з єдиною метою — стати до лав Збройних Сил України.Його військовий шлях розпочався 9 січня 2023 року. Протягом майже двох місяців Олександр Матерінський проходив інтенсивну підготовку у навчальній частині на Житомирщині. Після завершення навчання, він був направлений на найгарячіші ділянки фронту, де точилися запеклі бої під Соледаром на Донеччині. Службу він ніс у званні старшого солдата, обіймаючи посаду старшого навідника 3-го кулеметного відділення 1-го кулеметного взводу стрілецького батальйону 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. Ця бригада відома своєю стійкістю та мужністю у протистоянні агресору.Життя Олександра трагічно обірвалося 30 червня 2023 року, всього через день після його повернення з короткої відпустки. Він загинув внаслідок ворожого штурму в районі села Маньківка Бахмутського району Донецької області, захищаючи кожен сантиметр української землі. Його жертовний подвиг є нагадуванням про високу ціну, яку Україна платить за свою свободу та незалежність. Похований Олександр Матерінський у рідній Світлівщині, де його пам’ять шанують земляки.Для вшанування пам’яті цього відважного захисника України та щоб його подвиг ніколи не був забутий, встановлено інформаційні стенди на Алеї Героїв у Нових Санжарах та в Нехворощанській громаді. Це місця, де кожен може віддати шану та згадати тих, хто поклав своє життя за мирне майбутнє. Держава високо оцінила внесок Олександра у боротьбу за Україну: Указом Президента України його посмертно нагороджено військовим орденом «За мужність ІІІ ступеня». Це найвища нагорода за особисту мужність і відвагу, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу. Олександр Матерінський назавжди залишиться у пам’яті як справжній герой, який віддав найцінніше за свою Батьківщину. Вічна пам’ять і слава Герою!