30 червня 2025 року відзначається скорботна, але водночас героїчна дата – перша річниця з дня загибелі Захисника України, уродженця селища Володарка, Юрія Петровича Ганецького. Цей день є нагадуванням про неймовірну ціну, яку наша країна платить за свою свободу та незалежність, а також про незламний дух та мужність українських героїв, що стоять на варті миру та майбутнього.

Юрій Ганецький був одним з тисяч відважних воїнів, які без вагань стали на захист рідної землі, коли ворог ступив на нашу територію. Його шлях як Захисника України розпочався з твердого усвідомлення власного обов’язку та любові до Батьківщини. Він був тим, хто понад усе цінував мирне небо над головами своїх співвітчизників, і віддав найдорожче – власне життя – задля цього. Пам’ять про Юрія Петровича Ганецького назавжди залишиться в серцях його рідних, близьких, побратимів та всієї громади Володарки.

Річниця загибелі Юрія Ганецького – це не просто дата в календарі. Це день глибокої скорботи та безмежної вдячності. У цей день ми вшановуємо пам’ять усіх, хто віддав своє життя у боротьбі за суверенітет України. Кожна втрата – це незагойна рана для нашої нації, але разом з тим – це і джерело сили, що спонукає нас продовжувати боротьбу. Герої не вмирають, вони живуть у наших серцях і наших діях.

Жертва війни, яку приніс Юрій Ганецький, як і тисячі інших українських героїв, є свідченням незламності духу українського народу. Його відданість і мужність повинні стати прикладом для прийдешніх поколінь, нагадуючи про те, якою ціною здобувається справжня свобода. Вшанування пам’яті таких воїнів, як Юрій Петрович Ганецький, є нашим святим обов’язком. Ми повинні пам’ятати їхні імена, їхні подвиги та їхній внесок у майбутнє нашої держави.

Громада селища Володарка глибоко сумує з приводу цієї втрати, але водночас пишається своїм сином. Його ім’я навічно вписане в історію як символ стійкості та непереможності. Річниця загибелі Юрія Ганецького – це також заклик до єднання, до підтримки наших Збройних Сил, до постійної роботи над наближенням перемоги. Тільки разом ми зможемо довести до кінця ту справу, за яку боровся і загинув Юрій Петрович Ганецький.

Нехай світла пам’ять про Юрія Ганецького живе вічно. Його подвиг – це частина нашої національної ідентичності, нашого незламного духу. Ми пам’ятаємо, ми вшановуємо, ми боремося далі. Слава Україні! Героям слава!