31 липня своє сторічне ювілей відзначив ветеран Другої світової війни Володимир Андрійович Нурищенко. Цей видатний чоловік, що бачив жахи війни та дожив до глибокої старості, є прикладом незламності духу.
Шановного ювіляра особисто привітали Боярський міський голова Олександр Зарубін та перша заступниця міського голови Тетяна Кочкова. Пам’ятний подарунок, квіти, вітальний лист і святковий торт стали приємним сюрприсом для іменинника, додавши тепла до його особливого дня.
Володимир Андрійович з радістю зустрів гостей, ділячись своїми думками та планами. Перетнувши символічну стрічку своєї «стометрівки», він тепер щиро мріє дожити до перемоги України над російськими загарбниками, бачити мир та спокій у рідній краї.
Спогади про Другу світову війну – це не просто минуле для пана Володимира, це цінний досвід, яким він активно ділиться з молодшим поколінням. Він навіть оформив свої незабутні спогади у книгу «Вітрила долі», прагнучи зберегти пам’ять про ті буремні часи. «Я вижив на війні, мабуть, тому, що мати за мене сильно молилася», – так він любить повторювати, коли його питають про минуле, підкреслюючи важливість віри та материнської любові.
На фронт Другої світової Володимир Андрійович потрапив навесні 1943 року. Розпочавши службу автоматником, він невдовзі став розвідником. Він пройшов з боями крізь пекло України, Білорусі, Польщі, Східної Прусії, дійшовши до самого Берліна. За відвагу та стійкість він отримав два поранення та контузію, але не зламався.
У тяжкі повоєнні роки, коли країна відновлювалася, Володимир Андрійович наполегливо працював у сфері газопостачання. Він брав участь у спорудженні важливих газопроводів, таких як «Дашава – Київ» та «Саратов – Москва». Паралельно з роботою, він здобував вищу освіту у Київському політехнічному інституті. Його виробнича кар’єра вражає: він пройшов шлях від звичайного техніка до начальника цілого управління. В особистому житті він щасливий батько чотирьох синів та доньки, має багато онуків та правнуків, які оточують його любов’ю та турботою.
Після виходу на заслужений відпочинок, пан Володимир не залишив громадську діяльність. Він тривалий час з гідністю очолював Боярську міську організацію інвалідів війни та Збройних сил, допомагаючи тим, хто так само пройшов через випробування війни. Його життя – це історія мужності, праці та любові до Батьківщини.
