🇺🇦Сьогодні, 6 березня, минає третя річниця з дня загибелі нашого мужнього захисника Леоніда Довгополюка з села Федорівка. Пам’ять про його героїчний подвиг назавжди залишиться в наших серцях. Леонід Довгополюк – справжній герой України, чиє життя стало прикладом мужності, відваги та самопожертви заради свободи та незалежності нашої країни. Його ім’я навіки вписане в історію боротьби за Україну. Згадуючи про Леоніда, ми віддаємо шану всім, хто віддав своє життя за Україну.

Виріс Леонід у великій родині, де було ще два брати та п’ять сестер. З дитинства Леонід відрізнявся силою духу та відповідальністю. Він завжди був готовий прийти на допомогу, відстоювати правду та захищати слабших. Його родина виховала в ньому найважливіші людські якості, які стали фундаментом його героїчного життєвого шляху.

Переступивши півстолітній рубіж свого життя, Леонід не зміг залишатися осторонь, коли його побратими вели боротьбу на фронті. Він добровільно став на захист України задовго до повномасштабного вторгнення, ще у 2015 році. Леонід Довгополюк був одним з тих сміливців, які першими стали на захист України в найважчі часи. Спочатку він перебував у зоні проведення АТО на Донеччині, де займався ремонтом військової техніки. Його вміння та досвід були надзвичайно важливі для забезпечення боєздатності української армії. Згодом підписав контракт і до 27 грудня 2021 року захищав східні кордони України. Його відданість та патріотизм заслуговують на найвищу повагу.

Коли 24 лютого 2022 року росія розпочала широкомасштабний наступ на Україну, Леонід Васильович негайно повернувся на службу. Він не вагаючись став на захист рідної землі від ворога. 6 березня 2022 року його життя трагічно обірвалося. Леонід загинув, віддавши найцінніше – своє життя – за Україну. Його смерть стала великою втратою для всіх, хто його знав та любив.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Леонід Довгополюк посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Ця висока нагорода є визнанням його героїчного подвигу та безмежної відваги. Вона свідчить про те, що його внесок у захист України був високо оцінений державою.

Леонід Довгополюк гідно прожив своє життя, залишивши по собі добрий слід на землі. Його життя обірвалося за кілька місяців до 60-річного ювілею. Ніхто й нині достеменно не знає, як саме це сталося, але ми пам’ятаємо його героїзм. Його смерть – це велика трагедія, але його подвиг назавжди залишиться в пам’яті українського народу.

Герої не вмирають! Вічна слава герою!