Меморіал героїв 🕯️
Пам’ятаємо кожного 💔 Молимося за всіх

26-річний молодший сержант Андрій Романюк, відомий як Воробей, віддав своє життя 28 жовтня 2024 року, виконуючи бойове завдання поблизу міста Торецьк на Донеччині. Його екіпаж потрапив під смертоносний удар ворожого дрона «Ланцет». Андрій, не вагаючись, кинувся на допомогу пораненим побратимам, і лише потім звернувся за допомогою сам. Уламок влучив йому прямо в груди. Під час транспортування до лікарні серце захисника зупинилося.

Андрій народився та виріс у Вінниці. Після закінчення 9 класів він вступив до Вінницького коледжу Національного університету харчових технологій. У вирішальний час, коли почалася Революція Гідності, Андрій залишив навчання та приєднався до протестувальників, демонструючи свою відданість боротьбі за свободу. Його боротьба почалася у 15 років на Вінницькому майдані. Він брав активну участь у Революції Гідності, зокрема, у найтрагічніші дні – дні розстрілу Небесної Сотні. У жовтні 2014 року, коли Андрію було лише 16 років, його прийняли до батальйону «Торнадо», де він проявив себе як розвідник і снайпер, демонструючи надзвичайну сміливість та відвагу. У 2015 році Андрій мужньо захищав Донеччину у складі батальйону «Азов», знову доводячи свою відданість Україні.

У мирному житті Андрій працював у різних сферах: був будівельником, курʼєром та сушистом. З 2019 року він оселився у Києві, де до 2022 року активно займався створенням власної клінінгової компанії, вкладаючи всю свою енергію та зусилля в цей проєкт.

Андрій мав велику любов до землі та землеробства. Разом зі своїм другом він збудував теплицю на Київщині, мріючи про велику ділянку землі, щоб засадити її. Він також захоплювався аерофотозйомкою, використовуючи дрон для зйомки околиць міст, мальовничих краєвидів і сіл, а потім монтував захоплюючі відео, демонструючи свій творчий підхід до життя.

У перші дні повномасштабного вторгнення Андрій Романюк без вагань став на захист України, приєднавшись до Добровольчого Українського Корпусу «Правий Сектор». Згодом його мобілізували до Сил Спеціальних операцій, де він брав активну участь у звільненні Київщини, Чернігівщини, Харківщини й Донеччини, демонструючи неймовірну відвагу та рішучість.

14 червня 2022 року Андрій отримав осколкові поранення внаслідок мінометного обстрілу. Після завершення реабілітації він повернувся на передову, де продовжував воювати у складі 67-ї ОМБр, демонструючи непохитну волю та героїзм. У серпні 2024 року він перевівся в 49-й окремий штурмовий батальйон «Карпатська Січ», де працював оператором БПЛА та займався підготовкою нових екіпажів, передаючи свій досвід та знання наступним поколінням захисників.

За проявлену мужність і героїзм під час боїв у Серебрянському лісі Андрій був нагороджений відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Хрест хоробрих». Його відданість Україні та готовність жертвувати собою надихають та залишаться в пам’яті назавжди. Поховали воїна на Алеї Слави Сабарівського кладовища Вінниччини, віддаючи йому останню шану.

У скорботі залишилися його мама, кохана наречена, рідні, численні друзі та побратими, для яких він завжди буде прикладом мужності та самовідданості.