СУСПІЛЬНО КОРИСНІ ЧИ ГРОМАДСЬКІ РОБОТИ – У ЧОМУ РІЗНИЦЯ?

Суспільно корисні роботи та громадські роботи в умовах воєнного стану: що потрібно знати? Розбираємося у відмінностях, процедурах залучення та соціальних гарантіях. Суспільно корисні роботи – це тимчасова трудова діяльність працездатних осіб в умовах воєнного стану. Їх проводять для виконання робіт, що мають оборонний характер, ліквідації надзвичайних ситуацій, задоволення потреб Збройних Сил та інших військових формувань. Ці роботи спрямовані на забезпечення життєдіяльності громад та підтримку оборони країни в умовах війни.

Громадські роботи є видом суспільно корисних оплачуваних робіт в інтересах територіальної громади. Вони організовуються для додаткового стимулювання мотивації до праці, матеріальної підтримки безробітних та інших категорій осіб. Виконання громадських робіт базується на добровільних засадах. Мета – допомогти громаді, надати соціальну підтримку тим, хто її потребує.

ХТО ПРИЙМАЄ РІШЕННЯ ПРО ЗАПРОВАДЖЕННЯ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ?

Рішення про виконання суспільно корисних робіт приймає військове командування разом із військовими адміністраціями або із залученням місцевих держадміністрацій та органів місцевого самоврядування. Це ключовий момент, що визначає початок робіт та їх спрямування на потреби оборони та ліквідації наслідків.

Організація громадських робіт здійснюється місцевими державними (військовими) адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад за участю територіальних органів. Відповідальність за організацію лежить на місцевій владі, що дозволяє оперативно реагувати на потреби громади.

ЯКІ ВИДИ РОБІТ ВИКОНУЮТЬ?

Суспільно корисні роботи під час воєнного стану мають на меті відновити повноцінне функціонування інфраструктури громади та її безпеки. Спектр робіт дуже широкий: ремонтно-відновлювальні роботи, розбір завалів, розчищення колій та доріг, будівництво захисних споруд цивільного характеру, вантажні та сільськогосподарські роботи, заготівля дров до опалювального сезону. Важливою є допомога громадянам з інвалідністю та землякам, які постраждали через бойові дії.

Громадські роботи – це насамперед роботи соціального спрямування, що відповідають потребам територіальної громади. Це супровід громадян з інвалідністю, допомога в геріатричних закладах, ліквідація наслідків стихійних явищ, упорядкування меморіалів, пам’ятників тощо, а також консультативна робота в органах соціального захисту. Вони спрямовані на підтримку найбільш вразливих верств населення.

ХТО МОЖЕ БРАТИ УЧАСТЬ У ЗАЗНАЧЕНИХ РОБОТАХ?

До суспільно корисних робіт залучаються працездатні особи, у тому числі ті, що не підлягають призову на військову службу. Важливо, щоб за віком і станом здоров’я не було обмежень до роботи в умовах воєнного стану. Хто може бути залучений: зареєстровані безробітні та інші незайняті особи, зокрема внутрішньо переміщені особи; працівники функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств (за погодженням з їх керівниками); особи, зайняті в особистому селянському господарстві; студенти вищих навчальних закладів, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів, а також особи, які забезпечують себе роботою самостійно.

До виконання громадських робіт залучаються: зареєстровані безробітні; особи, які перебувають на обліку в Державної служби зайнятості як такі, що шукають роботу; працівники, які втратили частину заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення до 50 відсотків передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції. Це забезпечує соціальну підтримку для різних категорій населення.

ЯКІ ОБМЕЖЕННЯ ДО ВИКОНАННЯ РОБІТ?

Існують певні обмеження щодо залучення до робіт. Забороняється залучати до суспільно корисних робіт малолітніх дітей та дітей віком від чотирнадцяти до п’ятнадцяти років, жінок, які мають дітей віком до трьох років та вагітних жінок. Це спрямовано на захист найбільш вразливих категорій населення.

Виконання суспільно корисних робіт на радіаційно або хімічно забруднених територіях, у районах виникнення небезпечних і особливо небезпечних інфекційних хвороб, місцях розташування вибухонебезпечних предметів допускається виключно за письмовою згодою особи, яка виявила бажання бути залученою до їх виконання, з дотриманням вимог законодавства про охорону праці. Це забезпечує безпеку працівників.

Забороняється виконання суспільно корисних робіт на необоронюваній місцевості. Це пов’язано з ризиками для життя та безпеки працівників.

До громадських та інших робіт тимчасового характеру не відносяться роботи, що пов’язані з ризиком для життя, відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26 січня 2005 р. № 15.

ЯКІ СОЦІАЛЬНІ ГАРАНТІЇ ПЕРЕДБАЧЕНІ ЗАКОНОДАВСТВОМ ПРО ПРАЦЮ ТА ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ?

Під час виконання суспільно корисних робіт з кожною із зазначених осіб укладається строковий трудовий договір. Оплата забезпечується відповідно до умов оплати праці, встановлених за професією (посадою), на яку їх зараховано, і розмір такої оплати у разі виконання норми праці не може бути нижчим від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на дату її нарахування.

З особами, які беруть участь у громадських роботах, роботодавці укладають в письмовій формі строкові трудові договори на строк, що сумарно протягом року не може перевищувати 180 календарних днів.

Оплата праці таких осіб здійснюється за фактично виконану роботу в розмірі, що не може бути меншим, ніж мінімальний розмір заробітної плати, та відповідно до положень угоди.

Під час виконання суспільно корисних робіт та громадських робіт здійснюється фінансування на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, оплату проїзду в межах регіону до місця виконання робіт та у зворотному напрямку (у разі потреби).

Гарантії включають в себе оплату праці, соціальне страхування та компенсацію проїзду, що забезпечує підтримку та захист працівників.

Головний державний інспектор
відділу з питань праці управління
інспекційної діяльності в Одеській області
Південного міжрегіонального управління
Державної служби з питань праці Ольга ПРОДАНОВА