Перед обличчям повномасштабної війни українські жінки демонструють неймовірну силу та відвагу, кидаючи виклик усталеним гендерним стереотипам та переосмислюючи значення героїзму. Світлана Васільєва – яскравий приклад незламного духу української жінки, яка без вагань одягнула військовий піксель та стала на захист своєї Батьківщини. Ця історія є свідченням відданості та готовності до самопожертви заради свободи та незалежності України.

Світлана Васільєва, мешканка Удовиченок, вже майже два роки служить у складі взводу забезпечення медичної роти ЗСУ. Її рішення не стало несподіванкою для тих, хто знає Світлану. Сильний характер, наполегливість у подоланні труднощів та незламна віра в перемогу допомогли цій тендітній жінці розпочати свій військовий шлях.

Народилася Світлана 17 грудня 1978 року в багатодітній родині. Після школи закінчила Веприцький професійний аграрний ліцей за спеціальністю продавець продовольчих товарів. Світлана – щаслива мама двох синів – Олексія та Анатолія. Незважаючи на труднощі, самотужки виховувала дітей, знаходила час на роботу та завжди знаходила час на безмежну любов до найрідніших.

З перших днів повномасштабного російського вторгнення Світлана мріяла приєднатися до Збройних сил, але отримувала відмови через інвалідність молодшого сина. Проте у червні 2023 року її мрія здійснилася. Світлана побувала на найгарячіших напрямках, неодноразово отримувала відзнаки командування та має посвідчення учасника бойових дій.

Рішення вступити до ЗСУ було усвідомленим та необхідним. Найбільшу підтримку Світлана отримала від старшого сина та брата, який був і залишається прикладом для неї. Олександр воював з листопада 2022 року, пішовши добровольцем, незважаючи на проблеми з серцем. На жаль, у серпні 2023 року він трагічно загинув. Ця втрата стала важким випробуванням для матері, але не зламала її дух.

Успіх на фронті залежить від багатьох факторів, включаючи харчування. Світлана Васільєва, працюючи кухарем у медичній роті ЗСУ, дбає про різноманітне та смачне меню для захисників. Вона готує з любов’ю, перетворюючи щоденний раціон на джерело сил та гарного настрою для бійців. Її головний секрет – любов до справи, а результат – порожні тарілки.

У мирному житті Світлана також любила готувати, радуючи родину смачними стравами. Зараз, готуючи для побратимів, вона вкладає в їжу душу та серце. Своє рішення служити Світлана не пошкодувала ні на мить. Навіть перебуваючи у відпустці, її думки завжди з побратимами, з якими вона відчуває себе єдиною родиною. Її кредо – «Назавжди додому – лише з Перемогою!»

8 березня – це не лише свято весни, а й Міжнародний день боротьби за права жінок. Цього дня ми вшановуємо силу, красу та незламність українських жінок, які на своїх тендітних плечах винесли тягар війни. Низький уклін захисницям, дружинам, ветеранам, мамам, сестрам та донькам наших героїв. Нехай мир, гармонія та любов завжди супроводжують ваше життя!

🪖🇺🇦 СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!