35 місяців полону… 35 місяців болю, тривог, молитов та надії. Цей час став випробуванням для родини, друзів та всієї громади. І ось, 19 квітня, настав день, якого всі з нетерпінням чекали, як дива: Грушанський Кирило Олегович, 26.03.2001 р.н., повернувся додому! Мати, сповнена надії, вдивлялася у кожен світанок, рахуючи дні, ніби удари власного серця. Рідні берегли кожну світлину, кожен спогад, повторюючи: “А ти пам’ятаєш?”. Друзі непохитно вірили в його повернення. Односельці щодня молилися, кожен по-своєму, але з єдиним проханням: “Поверни його живим…”.

І він повернувся! Сльози радості та болю одночасно наповнили очі всіх, хто був поруч. Обійми, які вмістили в собі три роки неволі, страхів, втоми та безмежної любові. Зустріли не просто Героя – зустріли Кирила, сина своєї землі, дитину України. Цей день став символом незламності духу та віри в перемогу.

Ми дякуємо кожному, хто вірив, хто діяв, хто не мовчав. Ваша підтримка та небайдужість допомогли наблизити цей довгоочікуваний день. Дякуємо Збройним Силам України, обмінному штабу, всім, хто доклав зусиль, щоб Кирило повернувся додому. Ваша робота – це подвиг, що заслуговує найвищої похвали.

Повернення Кирила – це не просто звістка. Це нагадування про важливість взаємопідтримки, віри та надії. Це свідчення того, що навіть у найтемніші часи світло завжди перемагає. Нехай ця подія стане натхненням для всіх нас, стимулом для подальшої боротьби та віри в Перемогу України!

Слава Україні! Героям Слава!

#БіленьківськаТГ #Лисогірськийстаростинськийокруг #КирилоГрушанський #КирилоВдома #ОбмінПолоненими #СлаваЗСУ #УкраїнаПереможе #Нескорені #МолитваПочута