ШЕВЧЕНКОВЕ ПРОРОЧЕ СЛОВО

9 березня 2025 року минає 211 років з Дня народження, а 10 березня – 164 річниця з дня смерті Тараса Григоровича Шевченка. Його творчість, сповнена патріотизму та любові до України, назавжди вкарбувалася у серцях українців. У час випробувань та боротьби, його слова звучать як ніколи актуально, надихаючи на незламність духу та віру в перемогу.

“Борітеся – поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая”. Ця цитата з поезії Кобзаря стала символом незламності українського народу, його прагнення до свободи та незалежності. В умовах сучасної війни, ці пророчі слова набувають особливого значення, закликаючи до єдності та боротьби за майбутнє України.

У віршах Шевченка ми знаходимо відповіді на виклики сьогодення, натхнення для подолання труднощів. Його слова про “свою хату, свою правду, і силу, і волю” закликають до захисту рідної землі, збереження національної ідентичності. Шевченко застерігає: “Кохайтеся ж, чорнобриві, Та не з москалями”, підкреслюючи важливість єдності та самовизначення.

Кобзар вірив у світле майбутнє України, про що свідчать його рядки: “Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте”. Він закликав до боротьби за волю, до визволення з-під ярма гнобителів. “Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине… Ось де, люде, наша слава – Слава України!” – ці слова стали гаслом для багатьох поколінь українців.

Шевченко закликає любити свою Україну, захищати її в найважчі часи: “Свою Україну любіть. Любіть її… Во врем’я люте. В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть”. Він вірив в унікальність українського народу та його землі: “Нема на світі України, Немає другого Дніпра”.

Шевченко закликав до навчання та збереження національної ідентичності: “Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь”. Він наголошував на важливості рідної мови та культури: “І возвеличимо на диво І розум наш, і наш язик… Не одцуравсь того слова, Що мати співала, Як малого повивала”.

Шевченко звертався і до простих людей, підкреслюючи їхню важливість у національній боротьбі: “А на москалiв не вважайте, нехай вони собi пишуть по-своєму, а ми по-своєму”. Він вірив у силу українського народу, у його здатність долати труднощі та будувати світле майбутнє: “Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. Й неситий не виоре На дні моря поле”.

Поезія Шевченка – це дзеркало української душі, в якому відображаються всі її радощі та печалі, надії та сподівання. Його слова продовжують жити в серцях українців, надихаючи на боротьбу за волю та незалежність. “І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син і буде мати, І будуть люди на землі…” – ось його заповіт майбутнім поколінням.

Шевченко закликав пам’ятати про Україну в кожну хвилину, в кожну мить: “Україно, Україно! Серце моє, ненько! Як згадаю твою долю, заплаче серденько!”. Він вірив у силу слова, у його здатність впливати на долі людей: “Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється — ожива, Як їх почує!..”

Слова Шевченка додають сил та наснаги українцям у боротьбі за свою свободу. Його заповідь: “І мене в сім’ї великій, В сім’ї вольній, новій, Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом” – закликає до пам’яті про тих, хто віддав життя за Україну. З Шевченком у серці – до перемоги! Все буде Україна!

https://youtu.be/i9moH8wkZBI?si=MvjL_kUFk9kGkseL