💙💛Тарасова церква

Цей Божий храм у Ніжині має давню та важливу історію, відомий як Спасо-Преображенський. Він пережив багато випробувань, як і людина, з минулим, теперішнім і майбутнім. Ніжинці шанобливо називають його Тарасовою церквою.

Чому так? 5 (17) травня 1861 року, коли тіло Тараса Шевченка перевозили з Санкт-Петербурга до Канева для перепоховання, жалобна процесія зупинилася у Ніжині на Чернігівщині. Тоді, як зазначає ніжинський історик Олександр Морозов у своїй праці, на площі перед Спасо-Преображенським храмом вперше у Ніжині відбулася українська маніфестація. Священики спільно відслужили панахиду за Шевченком.

Преображенський храм Ніжина: спогади та зустрічі

Зі спогадів Михайла Білецького, Василя Толбіна, Леоніда Глібова (відомого письменника, краєзнавця та громадського діяча), ми дізнаємося про подробиці цієї значущої події для Ніжина. Біля міської застави жалобну процесію зустріла місцева інтелігенція, ремісники з прапорами, студенти Ніжинського ліцею князя Безбородька та гімназисти. Колісницю з труною провели через Московську вулицю до огорожі Спасо-Преображенської церкви. Після панахиди, яку відслужили ніжинські священики на чолі з Федором Бордоносом, законовчителем ліцею (та тестем Глібова), студенти прикрасили труну вінками та квітами. Церковна процесія супроводжувала труну з тілом Шевченка вулицями Гоголівською та Київською (сучасна вул. Шевченка) до застави на виїзді з міста.

Шевченко у Ніжині: згадки та вплив

Тарас Шевченко двічі бував у Ніжині: навесні 1843 року проїздом до Качанівки, та в лютому 1846 року, як художник Київської Тимчасової комісії. Він планував малювати старовинні речі в церквах та монастирях. Не виключено, що Спасо-Преображенська церква також потрапила у коло його зацікавлень.

Місцеві історики стверджують, що під час перебування у 1846 році Шевченко ознайомився з архітектурою Ніжина, відвідував світські зібрання, зустрічався з ліцеїстами, зокрема з Миколою Гербелем. Нібито в альбом Гербеля Шевченко записав перший куплет вірша «Гоголю»: «За думою дума роєм вилітає,// Одна давить душу, друга роздирає,// А третяя тихо, тихесенько плаче// У самому серці, може, й Бог не бачить».

Друзі Шевченка в Ніжині: університет і пам’ять

У Ніжинському державному університеті імені Гоголя у Шевченка було багато друзів, які тут навчалися або працювали: Євген Гребінка, Аполллон Мокрицький, Віктор Забіла, Іван Сошенко, Капітон Павлов. Останні двоє брали активну участь у викупі Шевченка з кріпацтва.

Олександр Афанасьєв-Чужбинський, письменник, етнограф, фольклорист, історик, мовознавець, супроводжував Шевченка в Ніжині. Його «Спогади про Т. Г. Шевченка», етнографічні праці містять цінні матеріали. Афанасьєв-Чужбинський також уклав українсько-російський словник. У повістях «Музикант», «Капітанша» й «Близнюки» є згадки про Ніжин.

Історія церкви: з XVII століття до сьогодення

У XVII столітті в Ніжині було зведено дерев’яну церкву, прототип Тарасової церкви. У 1748 році парафіяни вирішили побудувати муровану церкву. Федір Ернст, український мистецтвознавець, у 1923 році свідчив про напис на мідній дощечці в іконостасі. Храм поєднує хрещатий план будівлі з лінійним розташуванням бань, характерним для української барокової архітектури.

Усередині храму була вишукано оздоблена срібна гробниця з плащаницею. У XVIII столітті при церкві діяли школа та шпиталь. Усі внутрішні розписи, крім ікон іконостасу, були перемальовані Хомою Кононовим. З 1853 по 1857 рік храм розширили, прибудувавши теплу церкву та дзвіницю. Будівельні роботи фінансував купець Михайло Біда. Спасо-Преображенська церква була духовним осередком ремісників.

XX століття та сучасність: випробування і відродження

У XX столітті церква пережила трагічні події. З 1924 року тут служила Українська автокефальна православна церква. У 1930-х роках храм закрили, розмістивши в ньому військовий склад. Під час Другої світової війни будівлю спалили. Після війни церкву хотіли знести, але вона вистояла. У 1998 році храм передали Київському патріархату. У 1991 році на прицерковному майдані встановили пам’ятний знак. Щороку тут проводять богослужіння та урочистості, присвячені Шевченку.

Сьогодні, у рік 260-річчя храму, ніжинці прагнуть до його повного відродження.

Тетяна СИДОРЕНКО
https://risu.ua/tarasova-cerkva_n83753