37 ДНІВ ОКУПАЦІЇ…

(із спогадів жителів Дмитрівської громади)

Четверта річниця початку повномасштабної війни росії проти України, 24 лютого 2026 року, назавжди залишиться в пам’яті кожного українця. Ця дата знаменує собою не лише історичну подію, а й глибоко особистий досвід для багатьох.

24 лютого 2022 року стало переломним моментом, розділивши життя українців на “до” та “після”. Цей напад став кульмінацією агресивної війни, яку ворог розпочав проти нашої держави багато років тому.

Дмитрівська громада, одна з перших у Ніжинському районі, відчула на собі тягар окупації. У ніч з 24 на 25 лютого 2022 року колони ворожої військової техніки – танки, БТРи та автомобілі – пройшли через села Голінка, Гайворон, Рубанка, Терешиха, Смолове, рухаючись у напрямку Києва. Окупанти негайно встановили блокпости в цих населених пунктах. Однак, завдяки ініціативі селищного голови Валентина Бойка та підтримці його однодумців, був створений загін територіальної оборони. Їхні рішучі дії завдали значного несподіваного опору російському агресору. У цей період місцеві жителі опинилися в умовах постійної небезпеки, відрізані від звичного зв’язку, зі значними перебоями в постачанні продуктів та ліків. Окупанти проводили перевірки документів, обмежували пересування, створюючи атмосферу страху та невизначеності.

Найпершим завданням для селищної ради стало забезпечення мешканців громади найнеобхіднішими продуктами та ліками. Незважаючи на близькість ворога, щодня з Полтавщини, за 100 кілометрів від Дмитрівки, доставлявся свіжий хліб, а за індивідуальними замовленнями – ліки. Це була щоденна боротьба за виживання та нормальне життя.

Попри екстремальні умови, жителі Дмитрівської громади демонстрували надзвичайну людяність та взаємопідтримку. Вони допомагали літнім людям, родинам з дітьми, ділилися останніми продуктами та речами. Людяність, взаємопідтримка та непохитна віра в майбутнє звільнення стали опорою в ті страшні дні. Коли ворог почав обстрілювати населені пункти, за пропозицією селищного голови, люди були змушені тимчасово евакуюватися. Сусідня Талалаївська громада гостинно прийняла значну кількість евакуйованих.

37 днів окупації стали для громади справжнім випробуванням. Були пошкоджені житлові будинки, господарські споруди, дороги. Але найболючішими стали людські втрати та зруйновані долі.

15 березня 2022 року транспортний засіб, який перевозив працівників з села Григорівка до Дмитрівки, був обстріляний ворогом. Внаслідок цього загинув від поранення житель селища Дмитрівка Углач Анатолій Олександрович.

23 березня рашисти жорстоко розстріляли інваліда з села Голінка Ковалівського Петра Григоровича, а згодом – жителя села Голінка Нескубу Володимира Олександровича. Обидва перебували на вулиці під час проходження ворожої колони. Відступаючи з території громади, ворог також позбавив життя пенсіонерку, матір Володимира Нескуби, Ганну Іванівну Нескубу. Таким чином, рашисти забрали життя 6 мирних жителів.

Починаючи з 25 березня 2022 року, протягом п’яти днів, з території Гайворона ворог здійснював масований обстріл території селища Дмитрівка із самохідних артилерійських установок та танків. Щодня, в один і той же час, дмитрівчани були змушені ховатися в укриттях. Внаслідок обстрілів були пошкоджені житлові та нежитлові споруди, а також автомобільний транспорт.

У селі Гайворон ворожий танк зруйнував важливий міст, що з’єднував села Голінка та Гайворон. Відновлення мосту стало можливим завдяки меценату Анатолію Бойку, уродженцю села Гайворон.

На шляху свого просування ворог обстрілював житлові будинки та інші об’єкти інфраструктури в селах громади: Голінка, Гайворон, Рубанка, Терешиха, Смолове.

Завдяки мужності та героїзму українських військових, за активної допомоги місцевої територіальної оборони, територію громади було звільнено від окупантів. 2 квітня 2022 року стало днем звільнення, символом незламності, сили духу та віри в перемогу.

Сьогодні ми схиляємо голови перед пам’яттю тих, хто віддав своє життя за свободу та незалежність України. Ми висловлюємо щиру вдячність усім, хто боронив і продовжує боронити нашу землю.

Пам’ятаємо. Шануємо. Переможемо.

« повернутися