🕯37 років минуло відтоді, як сталася одна з наймасштабніших техногенних катастроф в історії людства – аварія на Чорнобильській АЕС. Радіоактивна хмара, що розповсюдилася після вибуху та пожежі, зачепила не лише Україну, а й значні території багатьох країн Західної Європи.

У перші місяці після вибуху від гострої променевої хвороби загинула 31 людина. Загалом, приблизно 8,5 мільйонів людей зазнали радіоактивного опромінення. У ліквідації наслідків аварії брали участь близько 240 тисяч осіб, а загальна кількість ліквідаторів за всі роки сягнула понад 600 тисяч.

Чорнобильська катастрофа – це передусім історія героїчних ліквідаторів та місцевих мешканців, чиї життя були назавжди змінені цією трагедією. Це також історія нових поколінь українців, чиє дитинство було затьмарене радіаційною небезпекою.

Здавалося б, уроки Чорнобиля мали б бути засвоєні назавжди. На жаль, не всі.

Сучасна історія України знає про перебування танків російських окупантів на Запорізькій АЕС, а також про їхню присутність у зонах радіоактивного пилу в Чорнобильській зоні відчуження. Окопи, вириті в Рудому лісі, та працівники Чорнобильської АЕС, які продовжували свою роботу під дулами автоматів під час окупації, є свідченням нових викликів.

Чорнобильська трагедія залишається вічним нагадуванням людству про крихкість нашого світу. Кожен необережний крок може призвести до непоправних наслідків. Важливо пам’ятати про уроки минулого, щоб уникнути подібних катастроф у майбутньому. Це не лише історична пам’ять, а й запорука безпечного майбутнього для всіх.