39 років тому, 26 квітня 1986 року, світ сколихнула страшна трагедія – вибух на Чорнобильській атомній електростанції. Ця катастрофа стала результатом злочинних дій та безвідповідальності радянського режиму, який ціною брехні та маніпуляцій поставив під загрозу безпеку всього світу. Чорнобильська трагедія назавжди залишиться у пам’яті мільйонів людей, як символ безглуздої ціни техногенних катастроф.

Велика відповідальність за ліквідацію наслідків аварії лягла на плечі жителів Білої Церкви, найбільшого міста Київської області. Багато містян, ризикуючи власним здоров’ям та життям, були направлені до Чорнобиля для боротьби зі стихією. Біла Церква також стала прихистком для багатьох переселенців із зони відчуження, які втратили свої домівки та змушені були починати життя спочатку.

Сьогодні, коли минає чергова річниця трагедії, важливо пам’ятати про уроки минулого. На жаль, росія, яка є правонаступницею срср, не зробила жодних висновків. Вона продовжує шантажувати світ, вдаючись до цинічних дій, намагаючись змусити демократичні країни відмовитися від своїх цінностей та права на мир.

Але українці – незламний народ. Вже одинадцять років ми мужньо захищаємо свою землю, своїх дітей та право на вільне майбутнє. Ми робимо все можливе, щоб трагедія Чорнобиля ніколи не повторилася, щоб світ не опинився перед загрозою ядерної катастрофи. Ми схиляємо голови перед тими, хто віддав своє життя, ліквідовуючи наслідки аварії, вшановуємо героїзм ліквідаторів, пожежників, медиків та всіх, хто долучився до подолання наслідків.

Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, ми також вклоняємося подвигу наших захисників, які стоять на варті нашої свободи та незалежності. Їхня мужність та відвага – запорука нашого мирного майбутнього.

Світло обов’язково переможе морок, а пам’ять про Чорнобиль нагадуватиме нам про важливість єдності, відповідальності та прагнення до миру.

🖋 Володимир Вовкотруб