Новоукраїнська Отг, Суспільство
Пам’ять про Героя: Ігор Пастіка з Новоукраїнської громади
4 березня Новоукраїнська громада з глибоким сумом попрощалася зі своїм земляком — Ігорем Вікторовичем Пастікою. Цей день став днем невимовної скорботи для його родини, друзів та всієї громади, яка втратила справжнього Героя.
Ігор Вікторович народився 5 липня 1988 року в селі Тригради Одеської області. Його дитинство та шкільні роки минули в цьому мальовничому краю, де він зростав як щира, працьовита та відповідальна особистість. У 2004 році його життєвий шлях привів його до Новоукраїнського краю, у село Кам’яний Міст. Саме тут він знайшов своє щастя, створив родину, жив і працював, ставши невід’ємною частиною місцевої громади. Його поважали односельці та друзі за його порядність і відданість.
Коли Україна постала перед страшним випробуванням війни, Ігор Вікторович, як і багато відважних українців, без вагань став на захист Батьківщини. Він боронив рідну землю, своїх дітей та наше спільне майбутнє. Його служіння було тихим і гідним — без зайвих слів, але з глибоким почуттям честі, обов’язку та відповідальності. Він був прикладом мужності та відданості.
Всі, хто знав Ігоря Вікторовича, пам’ятають його як надзвичайно доброзичливу, щиру людину з відкритою душею. Він любив працювати руками, майстерно лагодив техніку та завжди доводив розпочату справу до кінця. Його готовність допомогти іншим, підтримати тих, хто потребував допомоги, його вміння вислухати та просто бути поруч — по-людськи, щиро, по-справжньому — залишиться в пам’яті навічно.
Найбільшою радістю та сенсом життя Ігоря Вікторовича була його родина. Він був люблячим чоловіком, турботливим батьком двох дітей, добрим братом і вірним другом. У його серці завжди жило тепло, любов та відповідальність за близьких. Він був справжнім захисником не лише своєї країни, а й своєї сім’ї.
Війна забрала життя Захисника України, але вона безсила забрати пам’ять про його доброту, мужність і світло його душі. Світлі спогади про Ігоря Вікторовича назавжди залишаться в серцях тих, хто його знав, любив і поважав. Його жертва не буде марною.
Світла і вічна пам’ять Ігорю Вікторовичу. Вічна слава Герою.🇺🇦🇺🇦🇺🇦


