4 червня – День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Цей день є символом нестерпного болю та втрати, що охопила нашу країну. Ми згадуємо не просто статистику, а кожне маленьке життя, яке обірвала війна. Ці діти не встигли розквітнути, їхні мрії та сподівання були жорстоко знищені. Війна забрала у них можливість рости, навчатися та радіти життю.

Вони мріяли, сміялися, тримали маму за руку… А тепер — мовчання. І порожнеча, яку неможливо заповнити. Їхні перші кроки не стали шляхом у майбутнє. Їхні голоси назавжди змовкли під вибухами ракет. День пам’яті дітей – це час, коли ми особливо гостро відчуваємо ці втрати.

Сьогодні ми не просто скорботно схиляємо голови — ми кричимо серцем. Ми зберігаємо кожне ім’я, кожну усмішку, кожну недожиту мить. Памʼять – це найменше, що ми можемо дати тим, у кого відібрали все. Ми ніколи не забудемо ці невинні жертви. День пам’яті дітей нагадує нам про страшну ціну, яку платить Україна у цій війні.

Світла памʼять дітям, які стали жертвами цієї нелюдської війни. Ми ніколи не забудемо. Ми повинні зробити все можливе, щоб захистити майбутні покоління від жахів війни. День пам’яті дітей – це заклик до миру та справедливості.