4 червня – День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Цей день – символ глибокої скорботи та болю, спричиненого втратою найдорожчого – дитячих життів. Україна схиляє голову в скорботі за наймолодшими жертвами війни, за дітьми, чиї життя обірвала російська агресія.

Це тяжке нагадування про невимовний біль і втрати, які несе український народ, виборюючи своє право на свободу, гідність і незалежне майбутнє. Діти – найбеззахисніші жертви цієї війни. Вони гинули там, де мали б перебувати в цілковитій безпеці: у власних домівках, на вулицях рідних міст, у лікарнях, де лікарі відчайдушно намагалися врятувати їхні життя.

За кожною цифрою статистики – не просто число, а особистість, обірване дитинство, зруйновані мрії… Втрати, які неможливо виміряти жодними мірками й неможливо забути ніколи. Дитячі очі, які більше ніколи не побачать світанок мирного дня. Голоси, які замовкли назавжди через жорстоку війну. Вони мали бігати, радіти життю, мріяти про майбутнє, сміятись і пізнавати світ…

Але вони стали жертвами безжальної жорстокості, розв’язаної російськими окупантами на українській землі. Ми висловлюємо щирі співчуття всім родинам, які пережили цю непоправну втрату. У глибокій скорботі та з безмежною повагою вшановуємо пам’ять кожної дитини, чиє життя безжально забрала ця війна. Пам’ять про дітей назавжди залишиться в наших серцях.

Вшанування пам’яті загиблих дітей – це наш обов’язок перед майбутніми поколіннями. Ми повинні зробити все можливе, щоб подібна трагедія ніколи не повторилася. Вічна пам’ять дітям, які стали жертвами російської агресії.