4 червня – День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії рф проти України. Цей день – символ нашої скорботи та незламної віри у перемогу. Ми ніколи не забудемо дітей, чиє життя обірвала війна.

Це день, коли слова безсилі перед болем втрати. День, коли кожне українське серце стискається від горя, згадуючи невинні жертви.

День, коли ми схиляємо голови перед найстрашнішою втратою – втратою дитячих життів. Діти – наше майбутнє, і їхня загибель – незагоєна рана на тілі України.

З початку повномасштабної війни в Україні загинули й були поранені сотні дітей. Їхні імена назавжди закарбовані в серці кожного українця. Ми пам’ятаємо кожного, хто став жертвою російської агресії.

Ці цифри, на жаль, не остаточні. Вони зростають щодня, бо війна триває. Кожен новий день приносить нові втрати, нові трагедії.

Ми пам’ятаємо кожну дитину, якій не дали вирости. Пам’ятаємо їхні мрії, їхні надії, їхні усмішки.

Кожну дитячу мрію, обірвану вибухом. Кожен обірваний політ фантазії, кожну нереалізовану можливість.

Кожну маму й тата, чиє серце ніколи не зцілиться. Чия біль ніколи не вщухне.

Ми ніколи не пробачимо. Ми ніколи не забудемо ці злочини проти людяності, проти дитинства.

Ми ніколи не забудемо. Пам’ять про загиблих дітей буде жити вічно в наших серцях.

Ми продовжимо боротися за кожне дитяче завтра. За мирне небо над Україною, за щасливе майбутнє для наших дітей.

« повернутися

Київ, Україна