4 червня – День пам’яті дітей, чиї голоси навіки обірвала війна… Цей день є особливо важливим для кожного українця, адже ми згадуємо про невинні жертви російської агресії. У пришкільному таборі Царичанської філії цей день був наповнений особливою тишею. Тишею, в якій ми намагалися почути голоси тих, кого вже немає з нами. Голоси дітей, чиє життя обірвала війна, розв’язана російською федерацією проти України.

Разом із вихованцями табору ми створили «Дзвіночки дитячих голосів» – зворушливі символи тих, хто вже не може говорити, радіти, мріяти. У кожному дзвіночку – частинка тепла сердець наших дітей, їхні щирі слова про мир, про життя, про дружбу та безмежну любов. Ці дзвіночки є не просто виробами з паперу. Це наша спільна спроба дати голос тим, хто його втратив назавжди. Це наше щире «чуємо» і «пам’ятаємо», адресоване кожній дитині, що загинула.

Ми схилили голови у хвилині мовчання. І в цій тиші знову і знову звучать ті дитячі голоси – у дзвонах наших дзвіночків, у зворушливих віршах, у наших люблячих серцях. День пам’яті дітей – це нагадування про страшну ціну війни і важливість боротьби за мир. Мир починається з пам’яті. І ми ніколи не забудемо. Ми пам’ятаємо кожного. Вічна пам’ять невинним жертвам!