4 червня – це День пам’яті дітей, які стали жертвами збройної агресії росії. Цей трагічний день змушує нас згадати про невимовні втрати та глибокий біль, який переживає наша країна. Росія забрала життя понад 600 дітей. Серед цих невинних душ – і маленький Максимко Жарій з Теплика. Він та його мати, Вікторія, загинули у мирній Вінниці від російської ракети «Калібр».

Сьогодні в Теплику відбулася щорічна акція “Голоси дітей”, метою якої було вшанування пам’яті загиблих дітей та привернення уваги до необхідності захисту дитинства. Учасники акції розвішували на деревах дзвіночки та фігурки янголів, що символізують дитячі душі, які передчасно покинули цей світ. Пісня “Непереможна країна”, виконана ученицею музичної школи Ладою Пархоменко, додала атмосфері скорботи та надії особливої глибини. Ця пісня стала символом незламності українського духу.

Акція “Голоси дітей” в Теплику є ще одним нагадуванням про те, що кожна дитина заслуговує на мирне та щасливе дитинство, і всі дорослі повинні докласти максимум зусиль для забезпечення їхнього захищеного майбутнього. Пам’ять про кожну загиблу дитину живе в наших серцях, і ми ніколи не забудемо ці страшні втрати. День пам’яті дітей нагадує нам про ціну миру та важливість захисту найменших. Загиблі діти – це незагоєна рана на серці України. Наша спільна відповідальність – зробити все можливе, щоб подібне ніколи не повторилося. Ми повинні пам’ятати кожну дитину, чиє життя обірвала війна, і працювати заради того, щоб майбутні покоління жили у мирі та безпеці.