4 червня – День пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії проти України. Ця дата – не просто формальність, а символ глибокої скорботи за кожним обірваним дитячим життям. Це – тиша в дитячих кімнатах, де більше не лунає сміх, перервані мрії, яким ніколи не судилося збутися, зруйновані війною життя. День пам’яті дітей – це нагадування про страшну ціну, яку платить Україна.

З 2014 року, а особливо після повномасштабного вторгнення, тисячі українських дітей стали жертвами війни. Хтось загинув, ставши невинною жертвою російської агресії, хтось отримав важкі поранення, що назавжди змінили їхнє життя, хтось втратив рідний дім, ставши вимушеним переселенцем, хтось втратив батьків, залишившись сиротою. Війна вкрала у них дитинство, безпеку та надію на майбутнє. День пам’яті дітей – це заклик до справедливості та миру.

Діти не повинні бачити жахіття війни. Вони не повинні чути вибухів, що руйнують їхній світ. Вони не повинні ховатися в підвалах, рятуючись від обстрілів. Але, на жаль, сьогодні в Україні це – жорстока реальність. День пам’яті дітей змушує нас діяти.

Ми схиляємо голови перед кожним маленьким ангелом, чиє життя безжально обірвала війна. Ми дякуємо тим, хто щодня захищає наших дітей – на передовій, у тилу, в лікарнях, у школах, ризикуючи власним життям заради їхнього майбутнього. День пам’яті дітей – це день вдячності героям.

Наша спільна відповідальність – пам’ятати про кожну дитину, яка стала жертвою війни. Захищати тих, хто ще живий, і робити все можливе, щоб діти жили, мріяли, навчалися та росли в мирі, у вільній та незалежній Україні. День пам’яті дітей – це день надії.

🕯️ Вічна пам’ять кожній дитині, яку забрала війна.