Сьогодні, 4 червня, Україна вшановує День пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації. Це день скорботи і глибокої пошани до найболючішої втрати – дітей, чиє життя обірвала війна. Ми не просто згадуємо імена, ми свідчимо про трагедію, тримаючи цю правду живою в серці кожного українця.

У цей день пам’яті дітей ми згадуємо їхні маленькі мрії, голоси, що замовкли назавжди, малюнки в зошитах, недочитані казки, перші кроки і останні обійми. Ці діти не повинні були стати жертвами війни, вони мали жити. Але російська агресія відібрала в них дитинство, відчуття безпеки та саме життя. День пам’яті дітей – це нагадування про страшну ціну, яку платить Україна за свою свободу.

Сотні понівечених доль, тисячі зруйнованих родин, спустошені школи, іграшки серед руїн – це не просто статистика, це трагедія всієї нації. Цей біль відчуває кожен, хто здатен до співчуття. Українські діти стали жертвами, свідками і символами цієї війни. Символами мужності та непоправної втрати. Їхні очі, закарбовані в нашій пам’яті, є дороговказом: ми не маємо права забути. Ми не маємо права зупинятися, поки не буде відновлено справедливість і покарано винних.

Ми продовжуємо боротьбу заради кожного хлопчика і кожної дівчинки, які не дожили до перемоги. День пам’яті дітей – це заклик до дії. Ми будуємо майбутнє, в якому не буде місця війні, де дитячі мрії не будуть зруйновані вибухами. Майбутнє, де кожна дитина матиме можливість рости у мирі та безпеці.

🕯 Схилимо голови в мовчазній шані. І зробімо все можливе, щоб жодна дитина в Україні більше не гинула через війну. Вічна пам’ять невинним маленьким янголам. Слава Україні!