Сьогодні Україна з болем у серці схиляє голову в скорботі, вшановуючи пам’ять найменших жертв жорстокої та безжальної війни. Пам’ять дітей війни – це незагоєна рана на тілі нашої нації. Дітей, чиї життя були обірвані надто рано, які не встигли зробити свої перші кроки в майбутнє, не мали змоги мріяти, радіти, зростати.

Жодні міжнародні декларації, конвенції чи закони про захист прав дитини не стримують агресора. Окупанти безжально атакують мирні міста і села, нищать будинки, лікарні, школи — те, що мало би бути найбезпечнішим для кожної дитини. Найстрашніше — під прицілом опиняється майбутнє нації. Збереження пам’яті дітей війни – наш обов’язок перед майбутніми поколіннями.

Щодня ми дізнаємося про нові трагедії, нові імена маленьких українців, яких уже немає серед нас. Це біль, що не вщухає. Це злочин, який неможливо пробачити. Неможливо забути. Ми повинні зробити все можливе, щоб пам’ять дітей війни жила у віках.

Діти мають жити. І жити в мирі.

Сьогодні — день пам’яті дітей війни. День молитви. Згадаймо у своїх серцях і молитвах кожну дитячу душу, якій не судилося вирости, змужніти, побачити рідну Україну вільною, сильною, процвітаючою.

Вони — наші янголи. Світлі, чисті, небесні. І сьогодні вони моляться за нас, за кожного з нас, за нашу перемогу, за наш мир. Нехай світла пам’ять дітей війни назавжди залишиться в наших серцях.

Вічна пам’ять маленьким українцям, яких забрала війна. Ми ніколи не забудемо.

З повагою

селищний голова Володимир Коваленко,

депутати та виконавчий комітет Калинопільської селищної ради

« повернутися

В цей скорботний день, коли Україна вшановує пам’ять дітей війни, важливо не лише згадати про втрати, але й подвоїти зусилля для захисту кожної дитини. Війна забрала у них найцінніше – дитинство, але ми можемо подарувати їм надію на майбутнє. Спільними зусиллями ми зможемо побудувати країну, де кожна дитина буде в безпеці та матиме можливість реалізувати свій потенціал.