5 квітня 1944 року стало знаковою датою для села Степанівка – днем визволення від нацистських загарбників у горнилі Другої Світової війни. Ця пам’ятна подія була відзначена хвилею скорботи та шани – хвилиною мовчання та покладанням квітів до братських могил, де знайшли вічний спокій мужні воїни, які віддали власні життя за свободу рідної землі. У цей день, як данина пам’яті, відбулися урочистості, в яких взяли участь представники місцевої влади та громади. З промовами до присутніх звернулися Степанівський сільський голова Наталія Бараненко та голова ветеранської ради Людмила Будніченко, нагадуючи про важливість збереження пам’яті про героїв та уроки історії.

Сьогодні, як і тоді, українські воїни продовжують відстоювати незалежність та суверенітет держави, захищаючи інтереси кожного громадянина. Сучасні реалії кидають нові виклики, але, як і в роки Другої Світової, єдність та непохитна віра у перемогу залишаються ключовими факторами успіху. Згуртованість українського народу, взаємодопомога та віра у світле майбутнє – це те, що веде до перемоги. Незважаючи на всі труднощі, ми продовжуємо боротьбу, пам’ятаючи про тих, хто віддав життя за мирне небо над головою.

Ці слова перегукуються з вірою у відновлення та відродження України, як символ незламності духу українського народу. Віра в перемогу та світле майбутнє єднає всіх українців, незалежно від місця проживання та переконань. Пам’ять про героїв, що віддали життя за Україну, надихає на боротьбу та працю заради кращого майбутнього. Нехай кожен день буде наповнений гордістю за свою країну та рішучістю у досягненні поставлених цілей.

І буде Київ. Вічний і новий.
Повстане все, що в попелі згоріло.
Спечеться хліб – святий і запашний
І Бог воздасть. За все, що наболіло.