Сьогодні, 5 липня 2025 року, український народ вшановує третю річницю трагічної загибелі відважного воїна-захисника України – Синявського Євгенія Валерійовича. Його ім’я навічно вписане в літопис національної боротьби за свободу та незалежність. Цей день є нагодою згадати про безцінний внесок, який він зробив, віддавши своє життя заради майбутнього рідної країни. Пам’ять воїна Євгенія Синявського є символом стійкості та незламності духу українського народу. Ми ніколи не забудемо його подвиг та величну пам’ять воїна.

Євгеній Синявський народився 22 січня 1993 року в мальовничому місті Тараща. З юних років він демонстрував працьовитість та цілеспрямованість. Після закінчення дев’яти класів школи, Євгеній вирішив здобути професійну освіту, вступивши до Богуславського вищого професійного училища сфери послуг, де успішно опанував мистецтво кулінарії. Його шлях до військової служби розпочався зі строкової підготовки, яку він проходив у місті Одеса, у складі військової частини А1620 14-ї радіотехнічної бригади. Цей досвід став першим кроком у його становленні як захисника Батьківщини, який пізніше став справжнім героєм. Вшанування пам’яті воїна починається з таких історій життя.

Повномасштабне вторгнення, яке розпочалося 24 лютого 2022 року, застало Євгенія вдома, як і мільйони українців. Проте, не вагаючись ані хвилини, вже в перший день повномасштабної агресії він отримав повістку, усвідомлюючи свій обов’язок перед країною. З перших днів повномасштабної війни Євгеній Синявський приєднався до лав 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців – одного з найвідоміших військових підрозділів України. У складі цієї бригади він вирушив на захист столиці, беручи участь у запеклих боях за Гостомель. Він активно боровся за кожен клаптик української землі, виконуючи бойові завдання в таких гарячих точках, як Демидів, Катюжанка та Буча, де розгорталися одні з найдраматичніших подій початкового етапу вторгнення. Також він виконував важливі завдання в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, що свідчить про багатогранність його військового досвіду та самовідданість як загиблого захисника. Пам’ять воїна буде завжди з нами.

Після успішного відбиття наступу на Київ, підрозділ Євгенія був передислокований на схід України – у Донецьку область, поблизу Бахмута. Цей регіон став однією з найгарячіших точок на карті бойових дій, де відважні українські воїни щодня протистояли ворогу. Саме тут, на передовій, мужній захисник продовжував виконувати свій обов’язок, демонструючи незламність духу та безмежну відданість Україні. Його рішучість та професіоналізм були прикладом для побратимів, які разом з ним будували пам’ять воїна.

5 липня 2022 року, під час виконання чергового бойового завдання поблизу селища Новолуганське Донецької області, Євгеній Синявський загинув від отриманих поранень, несумісних із життям. Його героїчна загибель стала важкою втратою для родини, друзів та всієї України. Він віддав найцінніше – своє життя – за мирне небо над нашою країною, за свободу та незалежність майбутніх поколінь. Пам’ять воїна, який поклав своє життя за Україну, повинна бути збережена назавжди. Ми пам’ятаємо кожного захисника, чия мужність та самовідданість є фундаментом нашої перемоги. Вічна пам’ять і шана відважному захисникові України – Євгенію Синявському. Його подвиг ніколи не буде забутий.

« повернутися