Спробуємо пояснити простими словами.

Як працює управління громадою і хто вирішує питання бюджету?

Основну роль у прийнятті рішень щодо розподілу бюджету відіграють депутати — ті самі, яких ми з вами обрали.

Як виглядає рада у цифрах

В нашій громаді фактично — 25 депутатів, з них 4 перебувають за кордоном, тобто брати участь у засіданнях комітетів, сесій, працювати з населенням та вирішувати проблеми теоретично можуть 21 депутат. Але в останні роки, особливо влітку, на засідання приходить значно менше.

Наприклад, у четвер 14 серпня було лише 14 депутатів плюс міський голова. Якщо після перерви хоча б один депутат залишає залу — сесію неможливо ні продовжити, ні завершити офіційно, бо немає кворуму.

Кворум — це мінімальна кількість присутніх депутатів, потрібна для ухвалення рішень. У нас зриви через його відсутність трапляються дуже часто.

На засіданні вкотре планували розглядати зміни до бюджету у зв’язку з перевиконанням його дохідної частини. Мали збільшити видатки на обов’язкові виплати медичним працівникам, освітянам, виділити кошти на харчування в закладах освіти, на матеріальну допомогу населенню та низку інших питань.

Але, на жаль, знову не склалося.

Парадокс у тому, що в нашій громаді кошти є! Просто їх не виділяють, бо депутати не голосують.

Це означає, що навіть якщо у бюджеті передбачені кошти на харчування у садочках, ремонт доріг чи підтримку лікарні, вони можуть залишитися «замороженими» лише тому, що обранці не зібралися або не натиснули кнопку «за».

Серед ключових тем, які потребують негайного вирішення, є такі напрями:

• Функціонування заклвдів освіти.
• Підготовка до опалювального сезону.
• Створення ветеранського простору.
• Ремонт поліклініки.

Освіта

Окремий біль — стан освітньої сфери.

Депутати зривають функціонування закладів освіти громади:

не використані державні субвенції на доплати вчителям;

з вересня працівникам освіти немає чим платити;

субвенції на харчування дітей у садочках і школах залишаються невикористаними;

під загрозою поточні та капітальні ремонти приміщень закладів освіти та культури;

навіть кошти на елементарну канцелярію для садочків і шкіл не проголосовані.

У результаті педагоги, діти й батьки стають заручниками політичних ігор, хоча гроші для їхніх потреб у бюджеті реально є.

Альтернативне опалення — питання виживання

Місто Українка у мирний час могло похвалитися однією з найкращих систем централізованого опалення: тепло у квартири постачає наша ТЕС. Це був ефективний і економічний проєкт, але війна внесла свої корективи — у разі аварійної зупинки станції вся громада може залишитися без тепла.

Вихід є — будівництво модульної котельні, здатної підтримати температуру в системі у разі зупинки ТЕС. Це не повноцінна заміна, але надійна страховка, яка не дасть розморозити мережу. Проблема — час. Поки депутати сперечаються та відкладають голосування, зима наближається, а ризики зростають.

ЦНСП та ветеранський простір під загрозою

З лютого 2020 року в місті Українка, у невеликому старому приміщенні біля 2-ї школи, працює Центр надання соціальних послуг (ЦНСП).

Щодня сюди звертаються мешканці всієї громади, зокрема маломобільні групи населення: особи з інвалідністю, мами з маленькими дітьми, вагітні жінки, люди похилого віку.

Нині приміщення центру не відповідає державним нормам для таких закладів. Саме тому за рішенням міської ради було зроблено ремонт вхідної групи, замінено вікна та розроблено проєктно-кошторисну документацію для приміщення за адресою: вул. Соснова, 6 (колишня стоматологічна поліклініка).

Будівля потребує капітального ремонту з урахуванням вимог доступності: облаштування пандусів, адаптованих санвузлів, кабінетів для конфіденційного прийому, відповідних робочих місць для персоналу тощо.

Проєктно-кошторисна документація вже готова. За розрахунками, на ремонт потрібно близько 10 млн грн. Замість того щоб детально розібратися в документації, частина депутатів просто не підтримала виділення коштів.

Результат — ремонт призупинено, а робота ЦНСП опинилася під загрозою.

Додатковий виклик — підтримка ветеранів.

На базі ЦНСП за розпорядженням начальника Київської обласної військової адміністрації та міського голови розпочалося створення ветеранського простору — місця, де ветерани та родини загиблих зможуть отримувати підтримку, психологічну допомогу, брати участь у навчальних, культурних та спортивних заходах.

Але і цей проєкт зупинився: без рішення депутатів його неможливо продовжити.

Що це означає для громади?

ЦНСП ризикує закриттям через невідповідність вимогам.

Ветеранський простір може так і не запрацювати.

Під загрозою — доступність та якість соціальних послуг для сотень мешканців.

Висновок