6 березня у Шабалинові відбулася зворушлива подія – відкриття меморіальних дошок на честь загиблих Героїв-земляків. Цей захід став даниною пам’яті та шани перед тими, хто віддав своє життя за свободу та незалежність України.

🇺🇦🕯️Меморіальні дошки присвячені Івану Сухацькому, Василю Лузану та Руслану Єфіменку – односельцям, які наближали Перемогу. Їхні імена відтепер назавжди вписані в історію села, нагадуючи про подвиг та самопожертву.

Дошки було встановлено на фасаді школи, поруч із вже існуючими меморіальними дошками іншим Героям із Шабалинова: Олегу Дожуку, Ігорю Довгому та Владиславу Донцю. Це місце стало символом скорботи, пам’яті та незламності духу.

У церемонії відкриття взяли участь найближчі родичі та друзі загиблих захисників, учні та вчителі місцевої школи, а також жителі села. Присутність стількох людей свідчить про глибоку повагу та підтримку, яку громада висловлює родинам Героїв.

Про життя та героїчний шлях воїнів-земляків розповіли директор школи Юлія Дубатовк, заступник директора з виховної роботи Юрій Папка та педагог-організатор Ніна Папка. Їхні розповіді нагадали про подвиги та жертовність наших захисників.

Після офіційної частини відбулося урочисте відкриття меморіальних дошок. Почесне право відкрити пам’ятну дошку Івану Сухацькому надали його мамі Наталії Михайлівні та батьку Олександру Петровичу; дошку Василю Лузану – хрещениці Лесі Трусенко та куму Анатолію Ілляшенку; дошку Руслану Єфіменку – сестрі Людмилі Омелечко з чоловіком Олександром.

Найщиріші слова співчуття та вдячності лунали з вуст мами Івана Сухацького та сестри Руслана Єфіменка. Їхні емоційні виступи торкнулися сердець усіх присутніх, нагадуючи про невимовний біль втрати.

Голова громади Володимир Куніцин звернувся до всіх присутніх із закликом до єднання та шанування пам’яті тих, хто виборював і виборює вільне майбутнє України, заплативши за це найвищу ціну – власне життя. Його слова знайшли відгук у серцях кожного.

Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять полеглих земляків та всіх загиблих внаслідок російського вторгнення в Україну. До меморіальних дошок були покладені квіти, а учні піднесли запалені лампадки 🥀🕯️, як символ вічної пам’яті.

Пам’ять про загиблих захисників житиме вічно, доки ми пам’ятаємо. Вшанування їхньої пам’яті – наш священний обов’язок, вияв безмежної шани Героям.

🇺🇦Сухацький Іван Олександрович народився 6 липня 2004 року. Після закінчення 9 класів Шабалинівської школи у 2019 році вступив до Сосницького професійного аграрного ліцею, де здобув спеціальність тракториста-машиніста, слюсаря-водія. З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну, у віці 18 років, Іван став добровольцем, захищаючи рідну землю. Спочатку проходив службу у піхоті, а потім освоїв керування безпілотними літальними апаратами. За успішне виконання бойових завдань був нагороджений нагрудним знаком «Золотий хрест». Життя Героя обірвалося 28 серпня 2024 року внаслідок атаки ворожого дрону.

🇺🇦Лузан Василь Михайлович народився 31 серпня 1973 року. Після закінчення місцевої школи розпочав трудову діяльність у КСП «Перемога». У грудні 2023 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Брав участь у спорудженні фортифікаційних споруд на Донецькому напрямку. 18 вересня 2024 року помер у військовому госпіталі м. Дніпро внаслідок важкої хвороби серця.

🇺🇦Єфіменко Руслан Петрович народився 26 квітня 1980 року. Після школи працював у рідному селі. У 2007 році став на захист України, підписавши контракт. Був учасником АТО. Служив на посаді командира інженерно-саперного відділення танкової бригади. Брав участь у визволенні Чернігівщини, стримував наступ на Запорізькому, Донецькому та Харківському напрямках. Нагороджений нагрудним знаком «Гвардія України» та відзнакою Президента України, медалями «За мужність та відвагу», «За захист України», «За оборону рідної держави», «Учасник бойових дій» та іншими відзнаками. Загинув 8 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання.

Вічна пам’ять Героям!