Сьогодні ми дякуємо тим, хто боронить Україну щодня.
Тим, хто зустрічає світанки на позиціях, у бліндажах, на нульових рубежах.
Тим, хто стоїть між нами і війною.

Але цей день — і про тишу.
Ту тишу, в якій ми згадуємо наших загиблих Героїв, які віддали життя за рідну землю.
Про них говорити важко. Але говорити — необхідно.
Бо їхня жертва — це фундамент нашої свободи.

🕯 Ми пам’ятаємо всіх, хто не повернувся додому.

Їхні імена назавжди вписані в історію громади.
Їхні обличчя — у наших серцях.
Їхні сім’ї — у нашій турботі.

🕯 Ми чекаємо тих, хто безвісти зник, і віримо, що кожна родина отримає відповідь.
Надія — це те, що тримає.
І ми разом тримаємо цю надію.

💛💙 Дорогі наші Захисники і Захисниці!
Ви — сила, що тримає небо.
Ви — міць, на яку спирається країна.
Ви — наші світлі, мужні, незламні.

Дякуємо кожному, хто служить.
Кожному, хто лікується після поранень.
Кожному, хто продовжує шлях, попри втому й біль.
Кожному, хто вже не поруч, але назавжди з нами — у пам’яті та молитвах.

Ми боремося, поки боретеся ви.
Ми живемо, бо ви нас захищаєте.
І ми переможемо — бо вас веде любов до України.

Слава Збройним Силам України!
Слава Героям! 🇺🇦