Печеніжинська ОТГ
Безбар’єрна комунікація: 6 правил відкритого спілкування
Безбар’єрна комунікація – це ключ до рівного доступу до поваги, гідності та права бути почутим. Це мова, яка підтримує, а не принижує, яка цінує, а не знецінює, яка інтегрує, а не стигматизує. Важливість безбар’єрної комунікації полягає у створенні інклюзивного суспільства, де кожен відчуває себе важливим і зрозумілим.
Щоб ефективно використовувати безбар’єрну комунікацію, потрібно постійно вчитися говорити відкрито, з розумінням і тактом, враховуючи потреби та почуття кожної людини. Навчитися безбар’єрної комунікації – це інвестиція у краще майбутнє.
Завжди говоріть «людина з…» — наприклад, «людина з інвалідністю», «людина з синдромом Дауна». Такий підхід у безбар’єрній комунікації підкреслює важливість особистості.
Звороти на кшталт «сонячна дитина», «людина дощу» звучать м’яко, але не є точними. Краще використовувати чітку та фахову термінологію: «дитина з аутизмом», «людина з ДЦП». Це сприяє точності та уникненню непорозумінь у безбар’єрній комунікації.
Фемінітиви – це не мода, а повага. Тому сміливо вживайте слова директорка, інженерка, депутатка та інші. Використання фемінітивів – важливий аспект безбар’єрної комунікації.
Формулювання «прикута до візка» драматизує ситуацію. Людина просто користується кріслом колісним. У безбар’єрній комунікації важливо уникати надмірної драматизації.
Люди різні. Узагальнення = стереотипи. Безбар’єрна комунікація вимагає індивідуального підходу до кожної людини.
Важливо говорити точно, без емоційного забарвлення, але з емпатією.«Постраждала від насильства» — краще, ніж «жертва». Нейтральність – запорука ефективної безбар’єрної комунікації.
Джерело: АрміяInform


