🕯Сьогодні, 2 травня, старший солдат Перевера Станіслав Олександрович мав відзначати свій день народження, але жорстока війна обірвала його життя. Навіки 48…

Станіслав народився 2 травня 1974 року в селі Калинівка Ніжинського району.
У 1989 році отримав середню освіту у Великодорізькій гімназії.
Потім вступив до Ніжинського професійно-технічного училища №35, здобув фах електрогазозварювальника.

У 1994-1995 роках пройшов строкову військову службу у лавах Збройних Сил України, після чого працював на різних підприємствах, пов’язаних із будівництвом.
На початку Революції Гідності та бойових дій на Сході та Півдні України повернувся на військову службу та долучився до 41-го батальйону територіальної оборони “Чернігів-2”.
У 2019-2020 роках проходив службу у 13-му окремому мотопіхотному батальйоні та неодноразово мав ротації в області проведення ООС.
Станіслав увесь свій вільний час приділяв удосконаленню військової теорії і практики у добровольчих формуваннях. Постійно навчався, підвищував свою майстерність разом зі своїми побратимами для успішного виконання військового обов’язку. Для нього військова справа була понад усе. Його неодноразово запрошували у заклади освіти, де він проводив тренінги з військової справи, з надання першої допомоги та національно-патріотичного виховання для здобувачів освіти. Адже він був патріотом своєї держави.
На початку повномасштабного вторгнення російської федерації захищав м.Ніжин. Коли ж зустрівся зі своїми побратимами з 58-ї бригади, які стояли у с. Хвилівка, обороняючи м.Ніжин, та з якими він був у зоні ООС у 2019-2020 роках, вирішив продовжити свій бойовий шлях разом з ними у 13-у окремому мотопіхотному батальйоні на посаді стрільця-помічника гранатометника І механізованого відділення ІІІ механізованого взводу І механізованої роти.
Після звільнення Чернігівщини від окупантів відправився на захист Сумщини, а згодом на Донеччину.

04.05.2022 р. Станіслав був відзначений почесним нагрудним знаком командувача Сухопутних військ Збройних Сил України «За службу».
18 травня 2022 року під час евакуації своїх побратимів поблизу населеного пункту Володимирівка на Донеччині Перевера Станіслав загинув, до останнього подиху даючи гідну відсіч ворожій орді.
Поховали старшого солдата 27.05.2022 року на кладовищі у с.Хвилівка Ніжинського району.

У Станіслава залишилися батьки, сестра, двоє братів, дружина та син.
09.12.2023 року на його честь відкрито у селі Велика Дорога пам’ятний знак.

Світла пам’ять про справжнього патріота, українського воїна, який віддав своє життя, захищаючи нас і мирне українське небо, назавжди залишиться і збережеться в серцях тих, хто знав, любив і поважав Станіслава.
Вічна слава та шана Герою!🇺🇦