7 лютого 2026 року виповнюється перша річниця від дня загибелі нашого земляка, Героя України, матроса Мартинецького Івана Віталійовича. Він віддав своє життя за вільну Україну, за свій народ, повністю виконавши свій громадянський та військовий обов’язок. Відданість Івана назавжди залишиться в наших серцях та стане прикладом для прийдешніх поколінь. Ми висловлюємо глибоку вдячність Герою за найбільшу жертву, свідомо принесену заради своєї держави. Низький уклін та вічна пам’ять тобі, воїне, який до останнього подиху боронив право кожного українця на життя у вільній країні! Спочивай з миром у Небесному Війську! Схилімо голови в пам’ять про тих, хто віддав своє життя за нас. Ми не можемо повернути до життя полеглих оборонців, але здатні зберегти пам’ять про них.

Мартинецький Іван Віталійович народився 11 квітня 2003 року в селищі міського типу Врадіївка, Врадіївського району Миколаївської області. Навчався у Врадіївській загальноосвітній школі №1 I-III ступенів з 2009 по 2016 рік. З 27 лютого 2024 року Іван служив за контрактом у військовій частині А2802. Він обіймав посаду розвідника-оператора в розвідувальному відділенні взводу розвідувальної роти. Його шлях захисника України обірвався 7 лютого 2025 року. Матрос Мартинецький Іван Віталійович отримав поранення, несумісні з життям, внаслідок ворожого авіаційного удару в районі населеного пункту Новеньке на Сумщині. Його поховали на кладовищі в селищі Врадіївка, що на Миколаївщині.

За виняткову мужність та самовідданість, Указом Президента України № 435/2025 від 27 червня 2025 року, Мартинецькому Івану Віталійовичу було посмертно присвоєно орден «За мужність» III ступеня. Крім того, рішенням №2 сесії Врадіївської селищної ради від 29 липня 2025 року, йому було посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин Врадіївської територіальної громади». Пам’ять про Івана Мартинецького, нашого Героя, житиме вічно.