Якщо ви схильні думати, що «іскра» — це запорука кохання, сварки — зло, а сон не в одному ліжку — початок кінця, вам варто переглянути свої переконання. Психологи запевняють: це лише поширені міфи про стосунки, а реальність дещо інша. Вони розвіяли найпоширеніші уявлення, що можуть шкодити вашому особистому щастю.

Багато хто вірить у загальноприйняті, але хибні ідеї щодо кохання та партнерства, які часто виникають під впливом романтичних фільмів, літератури чи навіть оточення. Ці упередження не тільки ускладнюють побудову здорових взаємин, а й можуть призвести до розчарувань і болю. Розуміння справжньої динаміки стосунків і відмова від застарілих міфів про стосунки є ключем до побудови глибокого, щасливого та тривалого союзу.

«Хімія» чи «іскра» має бути з першої зустрічі

Психотерапевт Тобі Інгем звертає увагу на те, що у стосунках люди часто асоціюють «хімію» з миттєвою пристрастю чи захопленням, а тому продовжують шукати ту саму «іскру». Щоправда, її роль сильно перебільшена, каже психотерапевтка Лохані Нур, засновниця Інституту реляційної та сексуальної терапії.

“Те збудження, прискорене серцебиття, відчуття раптового захоплення? Іноді це просто прояв тривожності”, – каже вона. Дослідження підтверджують, що фізіологічні реакції на нервозність, як-от пітливість чи пришвидшене серцебиття, дуже схожі на симптоми закоханості.

“Ми часто плутаємо емоційну інтенсивність із близькістю, а драматичні моменти – з глибиною почуттів. Буває й так, що «іскра» – це лише швидкоплинна пристрасть, яка згасає так само стрімко, як і спалахує”, – пояснює Лохані Нур.

Замість того, щоб ганятися за ефемерною «хімією», фахівці радять звертати увагу на зв’язки, які формуються поступово, але мають глибші й стійкіші основи. Йдеться про емоційну безпеку (відчуття спокою поруч із партнером), спільні життєві цінності, взаємну залученість навіть у складні моменти й повагу, що зростає з часом. Це один з найпоширеніших міфів про стосунки, який варто розвіяти.

“Саме ці речі – фундамент довготривалого кохання. Не швидкоплинне відчуття, а усвідомлений вибір будувати щось справжнє”, – каже психотерапевтка, підкреслюючи, що стабільні стосунки вимагають часу та зусиль, а не лише початкового запалу.

Сварки шкодять стосункам

“Багато хто вважає, що постійна згода свідчить про ідеальну сумісність. Це переконання часто виростає зі страху перед конфліктами, уявлення, що гнів – це щось негативне, або з сорому за власні потреби”, – зазначає психотерапевтка Менді Салігарі, авторка книжки Proactive Parenting.

Але гнів – це просто одна з емоцій, і він показує, що вам щось дійсно важливо, каже фахівчиня. Сімейний терапевт Ендрю Г. Маршалл погоджується:

“Сварка може бути проявом глибокої близькості. Якщо ви не висловлюєте своїх емоцій під час конфлікту, вам доводиться їх приглушувати. А тоді в парі накопичується невдоволення, з’являється сарказм, пасивна агресія. Ви починаєте жити як сусіди, а не як партнери чи коханці”.

Наукові дослідження свідчать: пари, які не сваряться, менш щасливі. Ті, хто повністю уникають конфліктів, почуваються менш щасливими у стосунках, ніж пари, які дозволяють собі говорити про незручне. Це ще один з розповсюджених міфів про стосунки, який часто заважає парам рости разом.

Тому фахівці рекомендують не тікати від напружених розмов, а навпаки – дозволити собі проживати емоції. Слова партнера чи партнерки слід сприймати як спробу донести щось важливе.

“Слухайте з відкритістю. Намагайтеся вести діалог, який поглиблює зв’язок і сприяє самопізнанню”, – радить Менді Салігарі. Під час суперечок не варто відповідати агресією на агресію – це лише загострить ситуацію.

“Спробуйте сприйняти все, що говорить партнер, як істину. Принаймні на мить. Дайте людині відчути, що її чують і поважають. Адже жоден конфлікт не вирішується через спроби визначити, хто правий, а хто ні”, – каже Ендрю Г. Маршалл. Здорова комунікація під час конфлікту є фундаментом міцних стосунків.

Стосунки мають бути легкими

Багато хто вважає, що в стосунках із «тим самим» партнером має бути легко. Але така віра може зіграти злий жарт, адже коли виникають неминучі труднощі, то з’являються сумніви, чи не приречені ці стосунки. Це ще один із впливових міфів про стосунки, що створює хибні очікування.

“Коли ви приймаєте, що стосунки – це складна робота, зникає відчуття власної неспроможності”, – пояснює сімейний терапевт Ендрю Г. Маршалл. Утім, це не означає, що партнери мають «терпіти» один одного.

“Так, буває непросто. Але це точно не повинно нагадувати каторгу”, – додає він.

Як же розпізнати, що стосунки справді виснажують? Психотерапевтка Наташа Пейдж радить звернути увагу на тривожні сигнали:

• відчуття емоційного спустошення або пригнічення;
• погіршення психічного здоров’я;
• поява тривожності, депресії, зниження самооцінки;
• життя всупереч власним цінностям і бажанням;
• відчуття страху або зазнавання насилля – і це вже не про складнощі, а про небезпеку.

Будівництво міцних стосунків вимагає зусиль, взаємного розуміння та готовності працювати над викликами разом. Усвідомлення, що складнощі – це нормальна частина будь-якого союзу, дозволяє парам ефективніше їх долати.

Справжні партнери повинні бути нерозлучними найкращими друзями

Існує поширене уявлення: якщо кохання справжнє, вам не захочеться бути окремо й ви не потребуватимете нікого, крім одне одного. Проте це уявлення може бути небезпечним, адже воно породжує ще один з оманливих міфів про стосунки.

Насправді, як наголошує психотерапевтка Наомі Маґнус, засновниця North London Therapy Practice, здорові стосунки будуються на балансі між близькістю і самостійністю.

“Особистий простір необхідний кожній людині для розвитку, відпочинку та відновлення. Час наодинці допомагає краще побачити партнера, переосмислити стосунки, додати їм нової енергії – і водночас не робити партнера єдиним джерелом щастя”, – пояснює вона.

Якщо ж партнери постійно разом і не мають інших соціальних контактів, це може спричинити емоційне перевантаження або навіть роздратування через очікування постійного задоволення всіх потреб одне одного.

“Це може породити нездорову емоційну залежність, яка шкодить і вам, і вашим стосункам”, – додає Маґнус.

Тож важливо підтримувати баланс: цінувати спільний час, але не нехтувати власним простором. Розвивай себе, підтримуй зв’язки з друзями, родиною, колегами – і залишайся цілісною особистістю поза межами романтичного союзу. Це не егоїзм, а шлях до здорових, зрілих стосунків, що базуються на взаємній повазі та індивідуальному зростанні.

Окремі ліжка – це кінець стосунків

Існує поширене уявлення, що окремі спальні – це сигнал про занепад любові.

“Нам нав’язали думку, що роздільний сон – це останній дзвіночок, мовчазне зізнання в тому, що кохання померло”, – зазначає психотерапевтка Логані Нур. Психологиня й коучка з інтимності Лорі Бет Бізбі додає: чимало людей помилково вважають, що сон порізно свідчить про відсутність емоційної або фізичної близькості. Це ще один із численних міфів про стосунки, який створює непотрібний тиск на пари.

Нур називає це «ілюзією близькості» та критикує те, що називає «культурою мучеництва сну» – уявленням, ніби справжня любов означає терпіти хропіння й поштовхи партнера всю ніч.

Насправді ж, якщо у партнерів несумісні графіки або поганий сон спричиняє втому й роздратування, роздільні ліжка можуть стати рятівним рішенням – і це зовсім не ознака кризи.

“Пари, які свідомо обирають спати окремо, зберігають близькість у інших формах: ранкові обійми, вечірній чай разом. Вони сприймають це як турботу: «Ми надто любимо одне одного, щоб перетворюватись на злих, недоспаних монстрів»”, – каже Нур.

Такі стосунки базуються на якісному зв’язку протягом дня, а не лише на нічній близькості. І погляди суспільства щодо цього змінюються. Опитування 2023 року свідчить, що значна частина пар іноді або постійно сплять окремо, що підкреслює нормальність такого вибору для сучасних стосунків.

Зраду не можна пробачити

Дослідження свідчить, що зрада – найпоширеніша причина розриву стосунків.

“Чимало людей переконані: як тільки довіра зруйнована – стосунки стають приреченими. Зрада сприймається як межа, після якої з поваги до себе треба піти від партнера. Адже «справжнє кохання» такого не пробачає”, – пояснює психотерапевтка Логані Нур. Цей світогляд міцно вкорінився в суспільстві, підтримуваний релігією, мораллю та культурою самоповаги.

Але іноді зраду можна пережити – і навіть відновити стосунки. Для цього, наголошує фахівчиня, необхідна чесність, спільна робота обох партнерів, глибока рефлексія, відкритий діалог і, часто, терапія. Контекст також має велике значення:

“Це була одноразова помилка? А може, сигнал про глибші труднощі в парі – як-от емоційна відстороненість, проблеми з самооцінкою чи залежністю? Часто обидва партнери, самі того не помічаючи, створюють умови для зради”, – пояснює фахівчиня.

Дехто справді змінюється. І хоча зрада – це серйозна травма, вона не завжди визначає людину на все життя.

“І не вся зрада однакова: емоційні зради, тривале приховування чи одноразовий випадок – це різні речі”, – наголошує психологиня. Іноді зрада стає поштовхом до зміцнення стосунків, а іноді – остаточною крапкою. Обидва варіанти – цілком нормальні, каже Нур, головне, щоб рішення було вільним і усвідомленим, а не прийнятим під тиском. Це підкреслює складність людських взаємин і розвіює один із найболючіших міфів про стосунки.

Якщо розійшлися – стосунки були провальні

Суспільство навіює: стосунки обов’язково мають бути «назавжди», а якщо вони закінчилися, значить, ви не змогли їх «врятувати». Багато хто вважає, що розлучення – це поразка, і змушує людей залишатися у стосунках, які, нерідко, шкодять психіці. Це ще один шкідливий міф про стосунки, що ігнорує особистісний розвиток.

Психотерапевтка Наташа Пейдж каже, що часом партнери просто змінюються і рухаються в різних напрямках. І якщо вам постійно зле, ви не зростаєте, втрачаєте себе – ви маєте право піти.

“Минулі стосунки – це досвід. Якщо ви здатні згадувати їх із вдячністю, навіть коли вони завершились – ви подорослішали. Ви краще розумієте, що для вас важливо, а що – неприйнятне”, – підкреслює психотерапевтка Наомі Маґнус.

Не всі стосунки створені для того, щоб тривати все життя. І це абсолютно нормально. Цінність взаємин визначається не їх тривалістю, а якістю досвіду, який вони принесли.

У кожного є тільки одна «половинка»

Ідея, що десь існує «та сама, єдина» людина, яка вирішить усі проблеми й зробить нас щасливими, звучить романтично, але це самообман, каже психотерапевт Ендрю Г. Маршалл. «Він каже, що ця віра заспокоює, але водночас шкодить. Вона породжує сумніви: «А раптом я вибрав(ла) не ту людину? А якщо десь є хтось ідеальніший?» Це один із найстаріших і найромантизованіших міфів про стосунки, який часто приводить до розчарувань.

“Я бачив безліч пар, де один із партнерів не може повністю зануритися у стосунки, бо постійно оглядається навколо в пошуках «кращого варіанту»”, – каже він.

Часто така тривога виникає у тих, хто в дитинстві пережив розлучення батьків. Але замість зміцнювати зв’язок, ця установка змушує людей втрачати хороші стосунки без реальної причини.

“Насправді існує багато потенційно сумісних людей. Але віра в «єдиного» робить будь-яке розставання схожим на катастрофу – ніби шанс на щастя втрачено назавжди. Це болісна, але неправдива історія”, – пояснює фахівець. Усвідомлення того, що щастя у стосунках – це результат спільної роботи, а не пошук ідеалу, дозволяє будувати більш реалістичні та міцні зв’язки.