7 травня відзначаємо 120-річчя від дня народження Івана Івановича Гурина, видатного фольклориста, етнографа та громадського діяча. Його внесок у збереження української культури є неоціненним, а спадок продовжує жити у серцях українців.

Іван Іванович Гурин (1905-1995) – постать, що залишила яскравий слід в історії української культури. Його багатогранна діяльність охоплювала фольклористику, лексикографію, етнографію, мовознавство та краєзнавство. Він був не просто науковцем, а й педагогом та активним громадським діячем, який присвятив своє життя збереженню та популяризації української культурної спадщини. Завдяки його подвижницькій праці у 1969 році було засновано музей Давида Ґурамішвілі у місті Миргород, де він став першим директором. Це стало визнанням його внеску у культурне життя України.

Народився Іван Гурин 24 квітня (7 травня) 1905 року у селі Бзів, що на Переяславщині (тепер Баришівський район Київської області). Його дитинство пройшло в мальовничому куточку України, що надихнуло його на подальші дослідження народної творчості та культури.

Після закінчення Ржищівського педагогічного технікуму Іван Гурин розпочав свою педагогічну діяльність. Протягом трьох років він працював учителем суспільствознавства та географії у Жванецькій семирічці, що на Кам’янеччині. Його педагогічний досвід став важливим етапом у формуванні його світогляду та став поштовхом до подальших досліджень.

Отримавши освіту в Кам’янець-Подільському інституті соціального виховання та Київському педагогічному інституті, Іван Гурин продовжував активно займатися самоосвітою та збагачувати свої знання. Ці знання стали основою для його подальшої наукової та громадської діяльності.

Війна стала важким випробуванням для Івана Гурина, але він мужньо пройшов через усі випробування. Участь у Другій світовій війні залишила глибокий слід у його серці та вплинула на його подальшу творчість.

Майже сорок років Іван Гурин присвятив викладанню української мови та літератури, працюючи в різних областях України. Його учні згадують його як талановитого педагога, який зумів прищепити любов до рідної мови та культури.

Іван Гурин зібрав величезний обсяг фольклорного матеріалу, який став цінним джерелом для дослідників української культури. Його колекція налічує понад три тисячі пісень, тисячі загадок, казок, бувальщин, анекдотів, голосінь, замовлянь, рецептів народної медицини, три тисячі прислів’їв та приказок. Він уклав академічні збірники, які стали класикою української фольклористики.

Іван Гурин був не тільки науковцем, але й громадським діячем. Він активно підтримував культурні ініціативи та сприяв збереженню історичної спадщини. Ініціатива щодо спорудження пам’ятника Тарасу Шевченку у Млинові на Рівненщині у 1960 році є ще одним прикладом його активної громадянської позиції.

Відзначення 120-річчя з дня народження Івана Івановича Гурина – це нагода вшанувати пам’ять видатного українця, який зробив неоціненний внесок у збереження та розвиток української культури.