75 років тому, в будинку в селі Білогорща, що нині є частиною Львова, відбулася трагічна подія – останній бій головнокомандувача Української повстанської армії (УПА) Романа Шухевича. Ця сторінка історії нагадує про героїзм та самовідданість борців за свободу України. Шухевич, як стратег та лідер, вів боротьбу за незалежність в надзвичайно складних умовах. Його постать залишається символом нескореності та відданості національним інтересам.

Дружина Романа Шухевича, Наталія Березинська, під час арешту, висловила слова, які стали свідченням його непохитної віри в ідею: «Не можу нічого зробити, бо ідею я люблю більше за тебе і сина». Ця фраза віддзеркалює його пріоритети та готовність до самопожертви в ім’я вищої мети. Сім років НКВД-МГБ вели полювання на Шухевича, але його майстерність конспірації була вражаючою. Навіть під пильним оком органів він двічі зумів приїхати до Одеси для лікування, що свідчить про його винахідливість та вміння обходити перешкоди. Служба безпеки Організації Українських Націоналістів (ОУН) завжди знаходилася на високому рівні, забезпечуючи захист та підтримку лідеру УПА.

В березні 1950 року, запідозривши арешт зв’язкової Дарки Гусяк, Шухевич готувався перебратися на конспіративну квартиру у Львові. На жаль, йому не вистачило лише кількох годин, щоб уникнути трагічного фіналу. Останні дні життя головнокомандувача УПА сповнені напруги, героїзму та самопожертви. Важливо пам’ятати про ці події, щоб шанувати пам’ять про тих, хто віддав своє життя за волю України. Ми повинні вивчати історію, щоб розуміти, якою ціною здобувається свобода. Розповідь про останні дні життя Романа Шухевича є важливим елементом національної пам’яті, який нагадує про важливість боротьби за незалежність і збереження національної ідентичності. Його приклад надихає нові покоління українців, показуючи силу духу та вірність ідеалам.

Представлена карусель ілюструє ключові моменти з життя Романа Шухевича та події останнього бою. Ці зображення допомагають краще зрозуміти історичний контекст та відчути атмосферу тих часів. Вони є візуальним нагадуванням про героїзм та трагізм подій, що відбувалися 75 років тому.