8 березня 2025 року Ладижинська громада згадує третю річницю пам’яті Героя, Захисника, Воїна – Вадима Нечепорука. Ця дата назавжди залишиться в серцях тих, хто знав та пам’ятає Вадима, уродженця села Красне Поле, що на Луганщині. Вадим народився 23 квітня 2001 року і виріс світлою та позитивною дитиною. З дитинства його захоплювала техніка та її ремонт, мрія стати механіком здійснилася у Сєверодонецькому ВПУ №24. 28 вересня 2021 року Вадим вступив на військову службу за контрактом до 53-ї механізованої бригади ім. князя Володимира Мономаха. Всього через п’ять місяців, на початку повномасштабного вторгнення росії, Вадим став в авангарді захисту рідної землі. Під час наступу окупанта на місто Волноваха, Вадим разом зі своєю бригадою прийняли на себе основний удар. У важких, кровопролитних боях за місто, в лютому-березні 2022 року, 53-тя бригада зазнала значних втрат особового складу. Вадим мужньо боровся, але 8 березня в результаті важкого поранення загинув на полі бою. Він був справжнім воїном. До останнього подиху, віддаючи власне життя за Свободу та Незалежність України, Вадим продемонстрував неймовірну мужність та відвагу. Його серце перестало битися 8 березня 2022 року, коли йому було лише 21 рік.

У вогні війни, під постійними обстрілами з боку росії, не було оперативної можливості для евакуації тіла загиблого Захисника. Вадим довгий час значився як «невідомий» у підвалах Азовсталі, поки його родина докладала неймовірних зусиль для пошуків, намагаючись знайти будь-який слід, отримати хоч якісь звістки. Лише в січні 2024 року, майже через два роки поневірянь, під час чергового обміну тілами загиблих, родина отримала звістку про його загибель.

21 жовтня 2024 року Ладижинська громада провела Вадима в останню путь. Він знайшов вічний спокій на кладовищі в селі Ладижинка.

З глибоким сумом у серці та з безмежною повагою до подвигу Героя, жителі Ладижинської громади схиляють голови перед пам’яттю Вадима Нечепорука. Вічна пам’ять Герою!