“8 вересня він до нас подзвонив увечері, ми з ним поговорили. Він сказав, що постійно працюють. Тоді він вперше, за всю свою службу сказав, що він дуже заморився. Так розмова і закінчилася з ним”.

Військовий Василь Бойченко, капітан десантно-штурмової бригади, розпочав свій шлях у військовій кар’єрі ще з сьомого класу. Його життя обірвалося 8 вересня, коли він виконував бойові завдання на Курщині. Його загибель стала наслідком влучання російського дрона, що завдало невимовної втрати. Батько, Юрій, поділився історією служби свого сина, Василя Бойченка, та розповів про посмертні нагороди, які він отримав за виняткову мужність та відданість. З його слів, остання розмова з сином відбулася 8 вересня ввечері. Василь скаржився на постійну втому від роботи, що було нетипово для нього, адже раніше він ніколи не висловлював подібних відчуттів за весь час служби. Ця розмова стала останньою, залишивши батьків у скорботі. Навіть у найважчі моменти Василь Бойченко зберігав оптимізм, кажучи: “Намотав соплі на кулак, все буде добре”. Це свідчить про його незламний дух та віру в перемогу, навіть перед обличчям смертельної небезпеки. Його відданість Україні та готовність жертвувати життям заради свободи є прикладом для всіх. читайте та дивіться.