26 грудня 1969 року в селі Приморське Бердянського району Запорізької області, у родині військового, учасника бойових дій в Афганістані, народився Станіслав. З раннього дитинства він був вихований у дусі глибокого патріотизму та високої відповідальності перед своєю країною. Приклад батька, який пройшов горнило війни, закарбувався в душі Станіслава, формуючи його цінності та безкомпромісну любов до Батьківщини. Він обрав мирну професію фрезерувальника, здобуваючи кваліфікацію, що дозволяла йому працювати на благо суспільства. Проте, коли настав час випробувань для України, Пам’ять Станіслава свідчить, що він не зміг залишатися осторонь.

З 2015 року, коли Україна зіткнулася з агресією, Станіслав добровільно став на захист своєї Батьківщини, демонструючи справжню мужність і незламність духу. Його військовий шлях був сповнений викликів, небезпек та щоденної боротьби за мирне небо над Україною. З 2018 року він брав безпосередню участь у найзапекліших бойових діях на Донбасі, де проявив себе як відданий і безстрашний воїн. Кожна його дія, кожен вчинок були продиктовані непереборним бажанням захистити свою землю, свій народ, своє майбутнє. Станіслав з честю ніс службу, залишаючись вірним військовій присязі до самого кінця, до останнього подиху.

8 липня 2025 року серце цього мужнього воїна, захисника України, зупинилося. Його життя обірвалося, залишивши по собі біль втрати, але водночас і світлу, нетлінну Пам’ять Станіслава – пам’ять про героя, який віддав найцінніше заради свободи та незалежності. Він пішов із життя, залишивши по собі глибокий слід у серцях усіх, хто знав його особисто, а також тих, хто чув про його самовідданий шлях. Цей день став днем скорботи для його родини, друзів, побратимів та всієї громади Приморського та Запорізької області, для всієї України, яка втратила одного зі своїх найкращих синів.

Ми втратили не просто воїна, а справжнього патріота, вірного товариша, гідного сина України. Його щирість, безмежна мужність, незламний дух та абсолютна відданість ідеалам справедливості та свободи залишаться непохитним прикладом для прийдешніх поколінь. Пам’ять Станіслава буде жити в кожному серці, яке цінує мир, свободу та незалежність. Його жертовність є нагадуванням про високу ціну, яку платить наш народ за своє право на існування. Ми повинні пам’ятати, що саме завдяки таким героям, як Станіслав, Україна стоїть і бореться. Його спадщина — це не лише біль втрати, а й джерело натхнення для всіх, хто продовжує боротьбу.

Висловлюємо найглибші та найщиріші співчуття родині, близьким і побратимам Станіслава. Нехай світла пам’ять про нього зігріває серця та надає сил пережити цю непоправну втрату. Його подвиг ніколи не буде забутий. Пам’ять Станіслава — це наш священний обов’язок. Світла пам’ять і вічна слава Герою України! Герої не вмирають! Вони живуть у наших серцях, у нашій історії, у кожному світанку, який настає завдяки їхній жертовності. Про дату та час прощання з героєм буде повідомлено додатково, щоб кожен міг віддати останню шану.