8 травня Україна відзначає День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 — 1945 років. Цей день є нагадуванням про жахливу трагедію війни, що забрала мільйони життів і залишила невиліковні рани на тілах і душах людей. У День пам’яті та перемоги Україна вшановує усіх, хто боровся проти нацизму, віддає шану полеглим воїнам та мирним жертвам найстрашнішої війни в історії людства. Друга світова війна розпочалася для України з нападу нацистської Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 року, що супроводжувалося бомбардуваннями Львова та інших українських міст. З 22 червня 1941 року, з вторгненням німецьких військ та їх союзників на територію СРСР, вся Україна стала ареною запеклих боїв. Близько 7 мільйонів українців були мобілізовані до Червоної армії, з яких кожен другий загинув, а кожен другий з тих, хто вижив, став інвалідом.

День пам’яті та перемоги нагадує нам про те, що Друга світова війна стала наслідком змови двох тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та комуністичного СРСР, а також мовчазного потурання з боку провідних світових держав. Протягом 1939–1945 років ці режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, геноцид та воєнні злочини, що призвели до величезних втрат для українського, єврейського, кримськотатарського та інших народів, які проживали на території сучасної України.

На початку війни український народ, позбавлений власної держави, був розділений між різними країнами. Нацисти та комуністи, нехтуючи людськими життями, використовували “українське питання” та прагнення українців до незалежності в своїх політичних цілях, розглядаючи українські землі як ресурс. Проте, український народ зробив значний внесок у перемогу над нацизмом, демонструючи героїзм і самопожертву на всіх фронтах та в різних арміях Антигітлерівської коаліції. Мільйони українців боролися зі зброєю в руках, а сотні тисяч брали участь у підпільних та повстанських рухах. Майже всі українські підприємства були переорієнтовані на потреби оборони, а українська земля стала одним з головних театрів воєнних дій.

Вигнання нацистів не принесло Україні свободи, а принесло комуністичний терор. Це проявилось у численних злочинах: «м’ясних штурмах», депортації кримських татар, голодоморі 1946-1947 років, депортаціях етнічних українців з Польщі, репресіях та спробах знищення Української автокефальної православної та Української греко-католицької церков.

У цій страшній боротьбі Україна втратила понад вісім мільйонів своїх громадян та представників інших національностей. Загалом, Друга світова війна забрала життя від 50 до 85 мільйонів людей у всьому світі. Війна тривала шість років, і перемога над нацизмом була досягнута завдяки неймовірним зусиллям, взаємодопомозі, консолідації суспільства та солідарності народів. Держави-переможниці створили Організацію Об’єднаних Націй (ООН), співзасновницею якої стала Україна, для запобігання майбутнім війнам.

Жодна країна не може претендувати на виключну роль у перемозі над нацизмом. Перемога – результат титанічних зусиль десятків держав і сотень народів. Неприпустимими є спроби використання пам’яті про Другу світову для політичних цілей. Пам’ять про війну має спонукати до миру.

Після нацизму і комунізму світ зіштовхнувся з новою агресивною ідеологією – рашизмом. Сьогодні українці захищають не тільки себе, а й усю Європу від російської агресії, сприяючи побудові справедливішої світової системи безпеки. Перемога над Росією, відновлення територіальної цілісності України та унеможливлення майбутньої агресії – це умова для миру.

Важливо пам’ятати, що слабкість та нерішучість світової спільноти заохочували агресорів. Сьогодні світове співтовариство має врахувати гіркий досвід минулого для прийняття адекватних рішень щодо російської агресії проти України.