81-ша річниця визволення Оратівщини від нацистських загарбників

Відзначення 81-ї річниці визволення Оратівщини від німецько-фашистських загарбників у Другій світовій війні – це важлива подія для кожного мешканця району. Згадуючи ті трагічні часи, ми віддаємо шану героям, які боролися за свободу і незалежність рідної землі.

Окупація Оратівського району почалася 27 липня 1941 року і тривала до 13 березня 1944 року. Цей період став одним з найважчих випробувань для місцевого населення. Нацистські війська грабували підприємства, колгоспи, вилучали продовольство у населення, розстрілювали мирних жителів, тисячі людей було відправлено на примусові роботи до Німеччини. Український народ зазнав неймовірних страждань.

У 1941 році було мобілізовано на фронт 2700 осіб, а в 1944 році ця цифра зросла до 6751 особи. Близько 1700 жителів району було вивезено на примусові роботи до Німеччини. Ці цифри свідчать про масштаб трагедії, яка спіткала Оратівщину.

Незважаючи на жорстокий режим окупації, народ не скорився ворогу. Опір німецьким загарбникам розпочався з перших днів і з кожним днем ставав все більш масштабним, перетворившись на справжній другий фронт. Місцеве населення демонструвало мужність та відвагу, чинивши опір нацистам.

У 1942 році боротьба проти окупантів набула загальнонародного характеру. На окупованій території створювалися партизанські загони та антифашистські підпільні групи. Народні месники завдавали ударів по комунікаціях ворога, знищували ешелони з технікою та живою силою противника, паралізували роботу окупаційних органів і допомагали радянським військам у визволенні населених пунктів.

З кожним днем міць ударів радянських військ зростала. Воїни крок за кроком звільняли українську землю. На початку січня 1944 року були визволені Скоморошки, Човновиця, а в наступні дні – Скала, Старий Животів, Якимівка, Велика Ростівка, Медівка, Новий Животів, Сологубівка, Оратів, Бугаївка, Мала Ростівка, Вербівка, Кожанка, Бартошівка, Чернявка, Чагів, Животівка, Заруддя, Лопатинка, Оратівка, Осична, Юшківці, Яблуновиця, Очитків, Рожична, Ступки. Особливо запеклі бої точилися в районі станції Оратів, Балабанівки, Оратова, Оратівки, Рожичної, Осичної, Юшковець, Сабарівки. Ці населені пункти стали свідками героїзму та самопожертви воїнів.

27 січня 1944 року німецькі війська повторно захопили районні центри Липовець і Оратів, а також село Ступки. 28 січня окупанти повернулися до сіл Стрижаків, Підвисоке, Заруддя. Але боротьба тривала.

У березні було звільнено Ступки, Фронтівку, Підвисоке, Синарну, станцію і село Оратів, Гоноратку, Заруддя, Стрижаків, Дібровинці, Кошлани (13 березня). Саме ця дата, 13 березня, є символом повного визволення Оратівського району від нацистських загарбників. Це день пам’яті та вдячності.

Визволення принесли воїни 151-ї, 155-ї, 240-ї, 197-ї, 135-ї стрілецьких, 192-ї гірсько-стрілецької, 4-ї гвардійської та 133-ї повітряно-десантних дивізій. У боях за Оратівщину загинули 2416 воїнів. Їхній подвиг назавжди залишиться в пам’яті народу.

Світла пам’ять про загиблих на фронтах Другої світової війни, тих, хто загинув від фашистських тортур, повинна бути збережена нинішніми та майбутніми поколіннями. Ми повинні пам’ятати про кожну краплю крові, кожну сльозу, пролиту нашим народом, про його подвиг у боротьбі з фашизмом, якими б трагічними не були сторінки цієї історії. Пам’ять про минуле – запорука майбутнього.