Сьогодні — 84-ті роковини трагедії Бабиного Яру. 29–30 вересня 1941 року нацисти лише за два дні розстріляли понад 30 тисяч євреїв у Києві. Загалом у Бабиному Яру під час окупації було вбито близько 100 тисяч людей різних національностей. Бабин Яр — це нагадування про ціну байдужості. Коли світ заплющує очі на зло, воно забирає життя й нищить людяність. Ми маємо пам’ятати, аби подібне ніколи не повторилося. Вічна пам’ять жертвам. Вічний осуд катам.

Ця пам’ятна дата, 84-ті роковини трагедії Бабиного Яру, спонукає нас знову звернути увагу на одні з найстрашніших сторінок історії України. 29–30 вересня 1941 року стало чорним днем для Києва, коли нацистські окупанти здійснили масові розстріли, жертвами яких стали понад 30 тисяч євреїв лише за два дні. Але Бабин Яр став місцем загибелі не лише для цієї групи населення. Протягом усієї окупації, за різними оцінками, там було вбито близько 100 тисяч людей різних національностей, що робить це місце символом невимовної жорстокості та людської трагедії. Бабин Яр — це не просто історичне місце, це суворе нагадування про ті жахливі наслідки, до яких може призвести людська байдужість та мовчазна згода зі злом. Історія Бабиного Яру вчить нас, що коли суспільство ігнорує прояви насильства та ненависті, ці сили розростаються, забираючи невинні життя та руйнуючи основи людяності. Тому надзвичайно важливо зберігати пам’ять про ці події, говорити про них, вивчати їх, аби подібні трагедії ніколи не повторилися. Вічна пам’ять усім жертвам Бабиного Яру, і вічний осуд тим, хто чинив ці нелюдські злочини. Пам’ятати — наш обов’язок перед майбутніми поколіннями, адже саме пам’ять здає нам сили протистояти будь-яким проявам зла.

« повернутися