87 років тому, між мальовничими Кам’яногіркою та Хутір-Мокляками, розгорнулася трагічна сторінка історії. Протягом п’яти років, близько трьох сотень в’язнів, яких тоді називали «політичними», відбували покарання перед країною рад. Їхньою провиною була «не та» національність (поляки, німці, євреї) або «лихий задум» проти чинної влади. Ці люди вручну добували камінь із землі, щоб звести «світле радянське майбутнє». На цьому місці «політичні» важко працювали, жили і гинули під суворим наглядом озброєної охорони.

З 1938 по 1941 рік між Кам’яногіркою та Хутір-Мокляками функціонував виправно-трудовий табір ГУЛАГу. З того часу ця місцевість отримала моторошну назву – «Зона». Ця кривава сторінка історії нашого краю набула розголосу завдяки зусиллям нині покійного Володимира Васильовича Ширми. Він не тільки привернув увагу до трагедії, а й ініціював встановлення пам’ятного знаку на честь безневинних жертв, що і було зроблено у 2013 році.

Сьогодні ми вшановуємо пам’ять жертв політичних репресій. Як і щороку, до підніжжя пам’ятного знаку лягли квіти від місцевої влади та від нащадків тих, хто був розстріляний у роки Великого терору. Цього року серед присутніх не було Володимира Васильовича – онука Пилипа Андрієвича Сокирка, жителя Х.-Мокляків, розстріляного в 1937 році. Ми схиляємо голови в глибокій жалобі. Пам’ять про жертв політичних репресій завжди житиме в наших серцях, нагадуючи про важливість збереження історичної правди та недопущення повторення подібних трагедій у майбутньому. Вшанування пам’яті жертв політичних репресій є важливим кроком до примирення з минулим та побудови справедливого суспільства.